Тріумфаторка

19.05.2004
Тріумфаторка

(УНІАН.)

      На першій українській прес-конференції Руслана розповіла, як вона відволікала увагу мас-медіа від грека-конкурента, як влаштувала спільну вечірку із конкурентами-сербами із салом і оркестром Бреговича, як під час фінального голосування від хвилювання випила півпляшки вина та багато інших закулісних історій.

      Українська перемога у Стамбулі почалася з маленького обману. Коли треба було давати підтвердження на участь у «Євробаченні», Національна телекомпанія України відмовилася подавати заявку через суперечки з фінансуванням. Як виявилося потім, підлеглі президента компанії обвели його навколо пальця і все-таки дали підтвердження на участь у конкурсі. Тоді вже не було куди відступати. Тепер Руслана розповідає, як тепло приймали українську команду, ми бачимо, як її носять на руках, прем'єр-міністр Ісландії висилає вітальні телеграми, а принц Монако запрошує до себе в королівство з концертами. Але... «Всі команди, що приїхали на «Євробачення», дуже активно себе промотували», — стверджує Руслана. І те саме вимагалося від українців. За словами представника Русланиної команди, витрати на всю їхню кампанію рівноцінні білоруському річному бюджету на культурно-мистецькі заходи.

      Перед вирішальним виступом у Туреччині «Дикі танці» здійснили Європою 15 промо-турів. Активну підтримку українським виконавцям надало вітчизняне МЗС і особисто перший заступник міністра Володимир Єльченко, який надсилав в українські дипкорпуси ноти з проханням підтримати музикантів, що особливо було доречним у бюрократичній процедурі отримання віз. Прокололися лише дипломати з посольства у Туреччині. «Український посол з'явився, коли довідався, що українська зірка стала світовою мега-зіркою», — президент Нацтелекомпанiї Олександр Савенко обурюється тим, що диппредставництво в Туреччині навіть пальцем не поворухнуло, щоб надати бодай інформаційну підтримку людям, що офіційно представляли Україну на найпрестижнішому музичному конкурсі світу.

      «Ми підкорили, Європу, напевно, тим, що були для них загадкою, — розмірковує Руслана. — Приїхали таких 30 неймовірно шалених і дуже впевнених людей, які носилися по Стамбулу, домовлялися постійно за інтерв'ю, гасали від репетиції до прес-центру, з прес-центру до якогось ток-шоу. Ми були в найпопулярніших ток-шоу в Стамбулі й відразу викликали велику симпатію, Україна викликала велику симпатію. Туреччина мене просто носила на руках! Такої любові я собі не могла уявити!» Така активність наших співвітчизників позначилася на кількості і якості згадок про українку в турецькій пресі — статті про Руслану, спадкоємицю Роксолани, яка підкорила султана, і ось українка знову підкорює Туреччину!

      Закордонних журналістів метикуваті українці приваблювали національними фуршетами і — тут, до речі, багатьом вітчизняним структурам треба повчитися як працювати з мас-медіа — всім їм роздавали зручні торбинки з логотипом Ruslana Wild Dances, в яких були DVD і рекламні проспекти про Україну, а також особливо популярні жовто-блакитні бандани, кольорів стамбульського ФК «Фенербахче».

      Шаленому успіху передувала не менш шалена напруга. Перед виїздом до Туреччини захворіла Руслана. За п'ять хвилин до виходу на сцену стало погано двом хлопцям з балету, виявилося, що вони отруїлися, але все-таки виступили. «Балет «Життя» проламав не тільки шкло, а й величезну стінку, що відкрила двері в Україну», — заявляє Руслана, представляючи інших членів переможної команди: Ірина Мазур — режисер-постановник дикого перформенсу, Роксолана Богуцька — авторка оригінальних костюмів, що шилися по ночах, Євген Митрофанов, який зняв кліпи «Коломийка», «Ой, заграй ми, музиченьку», ну і, звичайно, Wild Dances («Дикі танці»)! А також менеджери НТКУ та CFC Consulting Company. Останні придумали влаштувати божевільну вечірку з Русланиними конкурентами — сербами. «Була горілка, сало, аркан і циганський оркестр Бреговіча. Сертаб (минулорічна турчанка-переможниця. — Ред.) випила нашу українську горілку і впала», — сміється Руслана. Окреме «дякую» переможниця висловила Сашкові Пономарьову, який проклав дорогу на «Євробачення» і без якого, запевняє Руслана, перемога була б неможлива.

      Неможлива вона була б і без авантюрної вдачі співачки — нахабство — друге щастя, кажуть у народі. І Руслана анітрохи не знічується, розповідаючи як перехоплювала ініціативу у прогнозованого фаворита з Греції: «Як тільки навколо нього збиралися камери, я вискакувала наперед і починала танцювати і співати, а греку лишалося тільки розводити руками: це — Руслана. Його нещастя, що він не вміє імпровізувати».

      Коли ж проходило голосування і з'явилася небезпека, що Україна застряне на третому-четвертому місці, Руслана попередила своїх — везтимете мене відразу в реанімацію — і випила півпляшки вина. А як оголосили українську перемогу, турецькі охоронці годину не випускали нашої Руслани з рук. У Стамбулі її опікав професійний охоронець, який був бодігардом у Буша-старшого і Шумахера. Руслана згадує, як через мовний бар'єр вони змушені були спілкуватися на мигах: «За добу до фіналу мені заборонили співати, щоб зберегти голос. І коли я на українській вечірці виходила на сцену, то охоронець мені жестикулював, мовляв, будеш голосно кричати «Гей!» — і показує на свою «пушку». У Туреччині я собі двічі дозволила плакати: коли прощалася з ним — ми плакали обоє, і на останній прес-конференції, коли зрозуміла, що ми півсвіту привеземо до себе. Там я не втомлювалася говорити дві речі — I'm from Ukraine! Welcome to Ukraine!»

      І хоча Руслана  — патріотка свого рідного Львова, крамольну думку про проведення пісенного конкурсу в себе вдома відкидає геть: «Якби бідні львів'яни про це дізналися, вони би всі попадали». Дійсно, «Євробачення-2005» — велике навантаження для приймаючої сторони, тому що на 50-му, ювілейному, концерті учасників буде більше, ніж цьогоріч. Про участь у конкурсі вже розмірковують США, Австралія та Японія. В Національній телекомпанії вважають, що інвесторів на таку непересічну подію знайдеться досить і посилаються на турецький приклад: серед двох тисяч осіб, що працювали на «Євробачення-2004», лише 20 відсотків складали турки, решта — європейська збірна. Олександр Савенко переконує, що через рік українське телебачення буде готове транслювати «Євробачення» у всі бажаючі країни. Що ж до залу, то в Стамбулі конкурс проходив у Палаці спорту, якщо адаптувати цю назву до нашої дійсності. «Можна і в нас у Палаці спорту. Але у нас є дві прекрасні споруди — біля метро «Лівобережна» — виставкові зали з площею 10 тисяч метрів. Або «Плаза» на Нивках», — заявляє Олександр Савенко. Серед можливих варіантів — перебудова київського центрального палацу урочистих подій, відомого в народі як Бермудський трикутник, або зведення поруч нового центру, такі пропозиції народилися у Міністерстві культури. Культурний центр «Євробачення» повинен відповідати багатьом вимогам: знаходитися за півгодини їзди до аеропорту та готелів, вміщувати не менше двох тисяч осіб, мати прес-центр на 600 журналістських місць та принаймні 25 гримерок. Усі ці критерії підходять до Палацу урочистих подій, розташованого в центрі Києва, до того ж навколо нього багато вільного місця. Водночас доведеться шукати і чималі кошти — Латвії та Естонії, наприклад, «Євробачення» влетіло в 13-14 мільйонів швейцарських франків.

 

      P.S. Уже почалися розмови, що перемога Руслани на Євробаченні — це політичний розклад. Цю думку підтримує і лідер «ВВ» Олег Скрипка. Детальніше цю тему обговоримо в п'ятницю на сторінці «Ля-ля-фа».

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>