«Душа і рука Сірка з нами!»

Могила кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка поблизу села Капулівка у Нікопольському районі на Дніпропетровщині є одним із найзнаковіших місць. Адже тут покоїться прах людини, без будь–яких перебільшень, легендарної. Про надзвичайний авторитет Івана Сірка у запорозькій вольниці свідчить той факт, що його переобирали кошовим отаманом вісім разів поспіль. За легендою, цей воїн–характерник (перекидався вовком — «сірком») навіть мертвим продовжував перемагати ворогів. Сірко заповідав козакам по його смерті відрізати свою праву руку й ходити з нею у походи... Козаки виконали заповіт і, зустрічаючись із ворогом, виставляли вперед його правицю зі словами: «Душа і рука Сірка з нами!». Отож не дивно, що й нині біля могили отамана регулярно проводяться різноманітні козацькі заходи. Люблять підкреслювати свою небайдужість до славної минувшини і політики та чиновники різних рівнів.

Доля останків Івана Сірка, похованих у Капулівці, виявилася такою ж непростою, як і доля Запорозької Січі, знищеної за велінням російської імператриці Катерини II. Чого тільки варта історія повернення черепа кошового отамана до його тіла, точніше — скелета: понад 20 років він пролежав у фондах Інституту етнографії Академії наук СРСР у Москві, потім завдяки київському антропологові Сергію Сегеді потрапив до сейфа журналу «Пам’ятки України», а після цього десяток років пролежав ще й у Нікопольській районній раді.

Про те, що могила кошового отамана вимагає відповідного вшанування, йшлося давно, але тiльки тепер дiйшли руки. На кошти благодійників при вході до могили з пам’ятником Іванові Сірку на доволі високому кургані з лівого боку постала козацька вежа, а з правого — капличка. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь козаки Затопської, Чортомлицької, Микитинської Січей, Кодацької та Інгулецької паланок, що об’єдналися у Фонд імені Сірка. Тепер легендарна могила стала ще привабливішим об’єктом для туристів, які зможуть побачити не тільки місце, де покоїться прах кошового отамана, а й козацькі ритуали у дії.