Наша Юкрайно–Раша
У нас є традиція — не по–рязановськи у бані, а перед екраном телевізора зустрічати Новий рік. І вже давно знаємо, що коли диво і стається, то його — хоча б більш–меньш нового та оригінального за формою, змістом чи персонажами — у телеефірі буде крапля. Натомість ті самі, переважно російські, поп–зірки та їхні хіти — на більшості каналів.
Сергій Широков, режисер «Блакитного вогника», з яким дехто більш як чотири десятиріччя зустрічає новорічні свята, обіцяє, що кожному другому глядачеві проекту телеканалу «Росія» обов’язково примариться аромат мандаринів та ялинки, навіть якщо вдома не буде ні того, ні іншого. До чого тут канал «Росія» та його глядачі — спитаєте ви? Бо на українських «кнопках» у час, коли старий рік проводжатимемо, а новий зустрічатимемо, — і «Блакитний вогник» (уже вчетверте), й новинка для нас «Олів’є–шоу» Першого російського каналу, і навіть вибірка найкращих скетчів «Наша Russia». Тож відчуття спільного телепростору, де багато — російського і лише трохи — свого, для українських глядачів буде не маревом, а дійсністю.