Антикатастрофний режим

За здоров’я учасників, гостей та вболівальників фінальної частини чемпіонату Євро­2012 з футболу, який відбудеться в Україні, відповідатимуть вітчизняні медики. І діяти вони мають за європейськими стандартами. На початку тижня на базі Київської міської клінічної лікарні № 3, що на вулиці Петра Запорожця, проводилися практичні навчання. На черзі — інші міста, які прийматимуть чемпіонат.

Сорок секунд на встановлення діагнозу

За легендою, до приймального відділення лікарні №3 доставлено 25 пацієнтів, які постраждали внаслідок аварії — зіткнення тролейбуса і маршрутки. У ролі жертв аварії — студенти медичних закладів. А ось їхніми рятівниками виступають справжні лікарі.

Зазначимо, усіх iмовірних жертв підвозять до шпиталю самопливом — на попутках. Це зроблено спеціально. По­перше, щоб не гаяти час на очікування «швидкої», і подруге — щоб не розминутися з нею в дорозі. Хоча їхати до лікарні кілометри два, кожна мить — на ціну людського життя.

Тим часом черговий терапевт дає команду: оповістити всі відділення лікарні. Паралельно про аварію повідомляють головному лікареві Київського міського центру екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф.

Біля приймального відділення лікарні починається сортування хворих — так діють за європейськими стандартами. «За сорок секунд медики мають визначити діагноз хворого, — коментує головний лікар лікарні № 3 Борис Паламар. — Кожному пацієнту на шию вішають сортувальну картку. У ній зазначаються наявність чи відсутність дихання, пульс, тиск, характер травми. Фіксується і «колір» стану людини. Зелений — травми незначні, може самостійно рухатися. Жовтий — травми дещо серйозніші, але не критичні. Червоний — «важкий» пацієнт, найчастіше непритомний. Людям із такою карткою допомога надається у першу чергу. До слова, жовту «стрічку» придумав ще лікар Пирогов у Кримську війну, відокремлюючи тяжкопоранених від тих, хто може потерпіти. Наразі — це стандарти західної медицини катастроф».

В Україні картки тільки апробують. Остаточне «добро» має дати Міністерство охорони здоров’я. Але ж на цьому наполягає УЄФА.

«Загалом у списку медзакладів, які обслуговуватимуть Євро­2012, вже визначено 19 лікарень різного профілю. Але це зовсім не означає, що інші лікарні не зможуть прийняти пацієнтів, — сказав «УМ» перший заступник начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв. — Ми повинні передбачити всі ситуації. Це не одноразовий захід. Таких у 2011 році буде як мінімум чотири у різних точках столиці. І, звичайно, бригади медиків виїздитимуть на стадіон, щоб досконально вивчити ситуацію на момент імовірної евакуації і надання першої медичної допомоги людям».

«Нас загартували майдани»

За навчаннями спостерігали два експерти, лікарі центру екстреної медичної допомоги служби медичних катастроф. Цікавлюся, чи є в них якісь зауваження. «Претензій немає, — зазначає лікар Любов Берзил. — Зазвичай це наша постійна робота. Нині такий час у країні, що не знаєш, звідки що на тебе впаде. Лише від постійних стресів і «подарунків» від влади серце може враз зупинитися. Нас, медиків, уже загартували майдани».

Лікар­травматолог Дмитро Кравченя продовжує: «Коли минулого року не розчищали дороги від снігу, а на вулиці було слизько, траплялися такі дні, коли до лікарні привозили понад 80 пацієнтів. І це лише вранцi! Рішення приймалися блискавично. Відкликали лікарів, які мали вихідний або відгул. Іншого виходу не бачили. І колеги не підводили...».

Дефіцитні щити

Практичні навчання пройшли «на відмінно», але аплодувати зарано, вважають медики. «У нас хворих досі підносять на ковдрах, потім перекладають у каталку. Європейські інспектори вимагають забезпечити служби порятунку дерев’яними щитами, щоб пацієнт надходив від місця аварії до операційної без перекладання, — розповів «УМ» головний лікар Київського центру екстреної медичної допомоги Сергій Тихенко. — У цій лікарні, як мені повідомили, таких травматологічних щитів (спеціальної дошки з фіксуючими ременями для безпечного транспортування поранених iз травмами шиї та хребта) знайшлося лише... десять. А каталки, які зустрічали ймовірних постраждалих, створили «пробку» на дорозі».

Окрім того, зазначає лікар, у шпиталі мають бути значні запаси дефібриляторів, мобільних дихальних апаратів, спинальних засобів фіксації. А медсестри, з якими довелося спілкуватися, додали, що не завадить «підтягнути» англійську. Адже пацієнтам конче потрібне чуйне ставлення. І без спілкування тут не обійтися.

До слова, щодо чуйності. Нагадаємо, за легендою, з місця аварії потерпілих підвозили на попутках. Деякі лікарі скептично поставилися до такої версії. Теорія дуже добра. Але на практиці, де гарантія, що попутка підбере людину, яка потребує допомоги? На жаль, зазвичай авто проносяться не зупиняючись...