Білорусь потроху оговтується від жорстокого розгону мирної й навіть «романтичної», як називають її самі учасники, демонстрації протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів. Задоволений «безперечною», на його думку, перемогою чинний глава держави Олександр Лукашенко заявив, що «затриманих — тільки два–три колишніх кандидати у президенти». Хоча згодом його слова мимоволі спростував начальник ГУВС Мінська генерал–майор міліції Леонід Фармагей, який визнав, що «понад 580 осіб, які брали участь в акції опозиції в Мінську, за рішенням суду, отримали адміністративні арешти від 5 до 15 діб». А отже, Новий рік чимало незгодних із владою білорусів «відзначатимуть» у в’язницях. Окрім того, їм загрожує кримінальне переслідування. Поки затримані сидять за ґратами, їхні порожні квартири з невідомою метою відвідують невідомі у штатському. Що вони можуть там залишити або підкинути — залишається тільки здогадуватися.
Тим, кого суд постановив відпустити, присудили штраф у розмірі 350 доларів США.
Уночі з понеділка на вівторок співробітники КДБ взяли штурмом квартиру колишнього міліціонера Олександра Класковського — сина й тезки відомого журналіста та блогера. Він «винен» у тому, що намагався зупинити спецназ у масках, зі щитами й кийками, вигукуючи їм, щоб припинили побиття людей.
Для всіх затриманих у Мінську не вистачає камер. Як і 2006 року, затриманих везуть до СІЗО міста Жодіно (чотири роки тому там опинилася й власкор «УМ» у Білорусі Тетяна Снітко). Дехто з арештованих зумів зателефонувати близьким або журналістам і повідомити, що їх (загалом 31 людину) дві доби тримають без води і їжі в автозаку біля ізолятора на вулиці Окрестіна.
Після арешту в ніч на понеділок у КДБ перебували фактично всі журналісти незалежного видання «Хартія’97» — це майже весь актив найрейтинговішого опозиційного кандидата в президенти Андрія Санникова і друзі знайденого повішеним на початку вересня журналіста Олега Бебеніна. Фактично «в підпіллі» працює правозахисний центр «Весна» — співробітники КДБ, які напередодні конфіскували у правозахисників усі комп’ютери, стежать за офісом, майже не намагаючись цього приховати.
Учора в Мінську тривали облави й арешти. Водночас двох із затриманих раніше опозиційних кандидатів (Григорія Костусєва й Дмитра Усса) відпустили на свободу. Обоє вони, а також Ярослав Романчук і Віктор Терещенко, засудили тих, хто «загострив ситуацію на площі» (нагадаємо, під час недільного мітингу там відбулися провокації — група невідомих кинулася на штурм будівлі уряду, після чого спецназівці взялися бити й затримувати учасників мирного мітингу). При цьому лише Костусєв звинуватив у провокації саме владу. Решта кандидатів після «співбесіди» в КДБ почали зачитувати з папірця на камери звинувачення на адресу тих, хто повів людей до будинку уряду. При цьому обличчя й тон Романчука викликають великі сумніви у щирості цих звинувачень. За чутками, кандидата шантажували життям затриманого на площі племінника. Сам Романчук від коментарів відмовляється...
Попри те, що, за словами Леоніда Фармагея, затриманих під час протестів іноземних громадян, у тому числі й журналістів, відпустили, тільки російське посольство нарахувало серед притягнутих до адмінарешту дев’ятьох власників паспортів РФ. Серед них — і кореспондент петербурзької газети «Мой район» Олександр Астаф’єв, який оголосив голодування.
Затриманих опозиціонерів судили в закритому режимі. До зали суду не пускали ні адвокатів, ні правозахисників, ні родичів підсудних.
Із міністерства юстиції Білорусі вже лунають заяви про ймовірну ліквідацію політичних партій та громадських об’єднань, які брали участь у «несанкціонованих акціях». А тим часом білоруські правозахисники впевнені, що, попри переможні заяви ЦВК, Олександр Лукашенко на виборах набрав менше 50 відсотків голосів. За словами голови центру «Весна» Олеся Беляцького, «незалежне спостереження, яке проводили правозахисники в Білорусі протягом трьох місяців, сильно розходиться з опублікованими результатами екзит–полів. Сама система підрахунку голосів у Білорусі не дає можливості спостерігачам реально відслідковувати процес підрахунку голосів». На думку Беляцького, мав відбутися другий тур виборів.
На події в Мінську відреагувала міжнародна спільнота. Акти насильства засудили Велика Британія, Литва, інші держави. Прес–секретар Держдепартаменту США Філіп Кроулі висловив стурбованість тим, що білоруський ОМОН «застосував надмірну силу», і заявив, що Вашингтон не може визнати результати виборів президента Білорусі легітимними.
А президент Польщі Броніслав Коморовський учора провів окрему зустріч із главою МЗС цієї країни Радославом Сікорським, під час якої конкретизував свою позавчорашню заяву стосовно того, що настав час для серйозних роздумів та напрацювання спільної стратегії Європейського Союзу щодо Білорусі.
Як повідомляє інформаційний сайт Польського телебачення, Коморовський нагадав, що Сікорський разом із главою МЗС Німеччини Гідо Вестервелле відвідав на початку листопада Білорусь. МЗС Польщі засудив недільні події в Білорусі й очікує від влади в Мінську припинення хвилі насильства, пояснення ситуації затриманих та їх звільнення. Речник МЗС Польщі повідомив, що міністр Сікорський вже мав розмови про білоруську ситуацію з європейськими партнерами та Вашингтоном. У зв’язку з цим найближчими днями ЄС та інші країни Заходу ухвалять рішення стосовно подальших кроків щодо Білорусі та її лідерів.
Хоча є серед іноземних лідерів і ті, хто привітав Олександра Лукашенка з перемогою. Серед них — такі відомі «демократи» й друзі білоруського «бацьки», як президенти Ірану Махмуд Ахмадінеджад та Венесуели Уго Чавес.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
