У заказниках рибу можна хоч відром зачерпувати.
Сталося це близько третьої години ночі неподалік від черкаської дамби, навпроти села Кедина Гора Золотоніського району. Оперативники карного розшуку лінійного відділу міліції річкового порту Черкаси — майор Олег Пшоно та старший лейтенант Сергій Толстолицький вийшли в Кременчуцьке водосховище, аби перевірити оперативну інформацію про «похід за рибою» бригади браконьєрів на трьох баркасах.
Прилади нічного бачення показали, що в районі Липівського заказника (це близько п’яти кілометрів від берега) справді «працювали» кілька плавзасобів. Човен правоохоронців негайно взяв курс у тому напрямку. «Ми підійшли близько і притиснулись до борта одного з баркасів. Я швидко пересів туди і попросив людей пред’явити документи. Вони ніяк не відреагували. Натомість один iз них миттю включив двигун, а другий почав виштовхувати мене за борт», — розповів «УМ» майор Олег Пшоно.
Викинути правоохоронця в море зловмиснику ніяк не вдавалося. Тож на допомогу браконьєрові поспішив його «колега». Якась частка секунди — і на великій швидкості вони б випхали майора у крижану воду. Але їм завадила автоматна черга. Тож перелякані браконьєри миттю попадали на дно човна.
«Коли я побачив, що майора намагаються викинути з баркаса, то змушений був стріляти в повітря з автомата Калашникова. Бо зрозумів, що тільки це зупинить браконьєрів», — пояснює свої дії старший лейтенант Сергій Толстолицький. Він каже, що після автоматної черги браконьєри (на трьох баркасах їх було семеро) посмирнішали. Риби вони ще не встигли наловити. Тож усю підпільну риболовецьку бригаду оперативна група, котра прибула на виклик майора, доправила до Золотоніського райвідділу міліції.
Документів ні в кого з браконьєрів не виявилося, як і дозволу на заняття рибним промислом та володіння баркасами. Постановою Золотоніського міжрайонного суду двоє браконьєрів, які ледь не викинули міліціонера в море, отримали адміністративний арешт на п’ятнадцять діб. Уже порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК (незаконне заняття рибним та іншим водним добувним промислом), що передбачає штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, iз конфіскацією знарядь і засобів промислу.
«Так буде з усіма зловмисниками, котрі піднімуть руку на працівника міліції», — наголошує начальник обласної міліції Валерій Дерновий. За його словами, причину зухвалості браконьєрів дещо пояснює назва фірми: «Вона складається з двох імен — директора фірми та впливового співробітника рибної інспекції області». А у вилучених «мобілках» браконьєрів міліціонери побачили номери посадовців Черкащини, «обов’язки яких передбачають захист навколишнього середовища та нещадну боротьбу з браконьєрством». До речі, напередодні черкаські міліціонери вже затримували два баркаси з рибою та сітками, котрі належали до того ж таки підприємства. Нині проводиться ретельна перевірка роботи цієї фірми та її «заступників» із числа чиновницької братії.
«Ми переконалися, що люди, котрі зобов’язані охороняти водні ресурси України, роблять зовсім інше — безбожно займаються браконьєрством у цьому заказнику і нищать маточне поголів’я. І найголовніше — вони мають безпосереднє відношення до керівництва рибної інспекції області. Це я заявляю офіційно», — говорить Валерій Дерновий.
Липівський заказник площею майже п’ять гектарів у Кременчуцькому водосховищі — унікальний. Якраз там знаходиться старе русло Дніпра і так звана Чорна яма, в якій є близько десяти глибин до п’ятнадцяти метрів. Вони, наче зимові квартири, для маточного поголів’я судака, коропа, щуки, сома та ляща. Звідти навесні риба йде на нерест. Тож рибалити в Липівському заказнику заборонено категорично будь–коли. Але браконьєрів ніщо не зупиняє. Бо рибу там можна хоч відром зачерпувати, хоч неводом. Легко, ефективно й неабияк відчутно для кишені.
«За один такий вихід браконьєри на баркасах можуть виловити від 5 до 40 тонн риби. Це приблизно 100 тисяч гривень. Ви можете собі уявити, які збитки вони наносять державі?» — зазначає начальник лінійного відділу міліції річкового порту Черкас Анатолій Воєвода. У його відділі, котрий патрулює водне плесо від Канева до Чигирина, працює 20 співробітників. А теперішні браконьєри об’єднані в бригади, добре підготовлені, капітально оснащені катерами, ехолотами, що безпомилково визначають місце скупчення риби, мобільним зв’язком.
«Працюючи» в заказнику, вони користуються суперсучасним обладнанням. Одні двигуни на човнах коштують до 4 тисяч доларів. Аби не було видно сіток, замість маячків використовують GPS–навігатор. У браконьєрів усе налагоджено до дрібниць», — наголошує пан Воєвода. Вони мають своїх інформаторів серед правоохоронців, мають техніку, котра визначає виїзд правоохоронців на рейди. На обох берегах Дніпра мають великі морозильні камери, в яких можна зберігати виловлену рибу хоч півроку, є скупники, котрі цю рибу реалізовують.
«Протягом кількох років браконьєрам Черкащини ніхто серйозно не протидіяв. Чотири місяці цю роботу проводимо і багато «артілей» закрили вже. У нас достатньо сил, щоб обрубати щупальця рибній мафії в регіоні», — підсумовує пан Дерновий.
На Черкащині офіційно зареєстровано 69 підприємств, які мають ліцензії та певні квоти на вилов рибних ресурсів. А тим часом у Дніпрі, за твердженнями іхтіологів, ще два десятиліття тому водилося 84 види риб. Нині три з них зникли безповоротно, а двадцять три — на межі вимирання.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
