Твердить влада: «Краще стало
Жити в рiднiй сторонi!».
Грошовитим людям — славно,
А простому люду — нi!
Вже на лiки у нас цiни,
Як на iмпортнi машини.
Якщо й далi пiде так,
Завартують, як лiтак?
Хто украв з прилавка диню,
В тюрму сяде неодмiнно.
А «щедрiвка» на мiльйони
Приведе когось до зони?
А цей клятву Гiппократа,
Що не буде з хворих брати,
Либонь, з примусу давав,
Бо недужих вiн багато,
Наче липок, обiдрав.
Були здравницi на морi,
Лiкувалися там хворi,
Тепер часто лиш сановнi
Володiють ними вповнi.
В Українi низка партiй —
Наче вибiр є у нас.
А в парламентi тi самi
Депутати кожен раз.
«Чому б’ються депутати?» —
Запитала сина мати:
— То каденцiї великi
Їх штовхають бити пики,
Бо для бiгу мiсця мало
У самiй сесiйнiй залi.
Як дiяч прийшов у мери,
Квiтнуть в мiстi усi сфери,
Якщо ж знову — талалай,
Стає сумно всiм за край.
Кажуть, кодекс податковий
В малий бiзнес — кiл дубовий,
А великому — пiдмога
Пнутись вгору якомога.
Не берусь про це судити,
Щоби лиха не будити.
Вибiрковiсть же, я знаю,
Гарнiй справi заважає.
Ось частiвки з полинами
Тим, хто мириться зi злами.
Мастакам же в лихiм дiлi —
Кропивою по всiм тiлi!
Арнольд ПОЛТОРАЦЬКИЙ
Одеса