Тактика «на гнилість»

Учора представники націонал–патріотів відзначили круглу дату: рівно десять років тому на головній площі столиці найбільш сміливі не побоялися відкрито заявити власний протест політиці, яку проводив тодішній Президент Леонід Кучма, встановивши перший намет, що символізував непокору системі. Уже символічний, однак не менш актуальний в умовах сьогодення, намет встановили близько 16–ї години і вчора, — саме в цей час перший «бункер непокори», який, зрештою, переріс у десятки наметів, встановили у 2001 році ті, проти кого згодом система порушила низку кримінальних справ, запроторивши до буцегарні.

Троє вже «у забутті»

«Рівно десять років тому в цей день мали відключити атомний реактор на Чорнобильській електростанції, тому момент був підібраний вдало, адже висвітлити подію на ЧАЕС приїхали чимало іноземних журналістів. Згодом, в тому числі і завдяки їм, вже всі світові ЗМІ передавали кадри з майдану Незалежності, а наступного дня кількість наметів зросла до трьох­ десятків. Варто віддати належне киянам, які підтримали нашу акцію майже одразу», — пригадує події тих часів один з активних організаторів УБК, голова Київської організації УНА–УНСО Ігор Мазур (Тополя), якого згодом ув’язнили на три роки як одного з організаторів акції непокори.

«Власність народного депутата» — такий звичний нині напис на наметах під час акцій протесту, виявляється, вперше з’явився саме на УБК. Тоді, каже Ігор Мазур, цей «хід» став неабияким щитом від міліції, яка до цього ніколи не стикалася з подібним прецедентом. Адже одна справа — зламати намет, встановлений пересічним громадянином, і зовсім інша — порушити власність народного депутата, який є недоторканним.

Окрім цього, про події десятирічної давнини вчора нагадував вогонь, який символізував процес боротьби проти системи. А ще — свічки за тими, кого нині вже немає в живих. «Загалом тоді затримали 18 осіб. Десятьох, у тому числі мене, звинуватили в організації масових безпорядків, засудивши від 2,5 до 3,5 року позбавлення волі. ­Трьох із засуджених нині вже немає серед живих. Денис Андрусенко, приміром, вийшов на волю, відсидівши два роки ув’язнення. Утім навіть після цього його не залишили у спокої правоохоронці. П’ять років тому він помер. Немає нині з нами Василя Назара й Андрія Косенка, які теж потрапили за ґрати. Безумовно, ті події відбилися на здоров’ї хлопців, кожен з яких прожив не більше 40 років», — каже Ігор Мазур.

Відгомін минулого — репресії сьогодні

Також учора всі присутні на акції могли переглянути документальний фільм про події 2001 року. «На жаль, — веде далі Ігор Мазур, — нинішня влада — це прямі нащадки тієї системи, проти якої ми починали боротися десять років тому. І яскравим свідченням цьому є реанімація старих кримінальних справ, порушених за участь в УБК». Як відомо, напередодні Генпрокуратура повідомила, що поновила розслідування кримінальної справи проти організаторів акції громадянської непокори «Україна без Кучми». А деякі члени УНА–УНСО вже навіть встигли побувати на допитах. «Приміром, главу виконкому нашої організації Руслана Зайченка, як і решту наших членів, на допитах просили лише «правильно» відповісти на деякі запитання, що стосувалися народного депутата Андрія Шкіля. «Соусом» для цього обрали тактику «на гнилість»: мовляв, ось ви відсиділи, а Шкіль — ні (Андрій Шкіль був звільнений з ув’язнення після отримання мандата народного депутата. — Авт). При цьому вони були при владі й забули про вас, нічим не допомігши. Тож тепер маєте можливість помститися й дати свідчення проти них як свідки, — передає суть бесіди «унсовців» зі слідчими Ігор Мазур. — Утім, хоча ми і не є прихильниками Шкіля, як і Блоку Юлії Тимошенко, не в наших правил вести таку гру. Бо нинішню владу ми любимо не більше, ніж тих, хто був в уряді при Ющенку».

Сам нардеп у коментарі «УМ» назвав поновлення кримінальної справи продовженням репресій, які чинить влада проти колишньої «помаранчевої» команди. «Відверто, я був здивований реанімацією справи, якій уже десять років. Звісно, інакше як бажанням знайти важелі для репресій я назвати це не можу», — сказав «УМ» Андрій Шкіль.