Курс на Європу — це добре, добросусідські відносини з Росією — ще краще. Але обличчя нового світу визначатимуть інші держави. Тому Україна під керівництвом «регіональної» влади розширяє географічний спектр своєї зовнішньої політики й готує дипломатичне просування у бік цього «нового обличчя». На цьому наголосив Президент нашої держави Віктор Янукович, виступаючи в Києві на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.
За словами Януковича, за цей рік Україна вже зробила рішучі кроки в цьому напрямі, і «першою ластівкою процесу розширення обріїв вітчизняної зовнішньої політики» став його вересневий візит до Китаю. Окрім КНР, «маштабне дипломатичне просування» готується в бік таких держав, як Японія, Індія, Туреччина, Бразилія, Мексика, Індонезія, Південна Корея. Висловивши сподівання на спільні масштабні економічні проекти із цими країнами, В. Я. зауважив, що таке партнерство обіцяє нам неабиякі економічні вигоди.
Водночас, за словами Президента, співробітництво з менш економічно розвиненими країнами Азії, Африки та Південної Америки Україна має розглядати як простір для просування своєї промислової й сільськогосподарської продукції та нових технологій.
Рівень економічного співробітництва зі США гарант назвав «хронічно недостатнім», закликавши українську дипломатію «повною мірою використовувати можливості, які відкриває стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами в подоланні економічної кризи і співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, у вирішенні питань безпеки, у сфері науки» тощо.
Окремо глава держави згадав і про Росію: за його словами, прогрес, досягнутий у відносинах із північним сусідом, «необхідно закріпити». Хоча прогрес, очевидно, ще має куди розвиватися, оскільки все ще потрібно надолужувати «згаяне у двосторонніх відносинах за минулі роки протистояння».
Серед першочергових завдань у взаєминах із РФ Янукович назвав підписання Декларації про зміст українсько–російського стратегічного партнерства, програми економічного співробітництва між двома країнами до 2020 року, демаркацію сухопутного і делімітацію морського кордону та «вирішення питань, пов’язаних із перебуванням Чорноморського флоту РФ на території Україні».