Краще — ворог хорошого

Грудневе похолодання остудило святкову ейфорію підприємців, якi відстояли Майдан у боротьбі за ветування Податкового кодексу, що неабияк потріпав їхнi нерви суворими обмеженнями спрощеної системи оподаткування, які так і не відбулися.

Але свята мають звичай закінчуватися, і ось тут саме час розібратися, наскільки добре відчує себе бізнес після того, як iз настанням Нового року запрацює змучений поспішними нововведеннями основний податковий документ країни.

Закони — як наперстки

Спершу зупинимося на тих новаціях кодексу, які торкнулися дуже хворобливої для бага­тьох підприємців проблеми застосування касових апаратів.

Ні для кого не секрет, що одним з ефективних способів внесення поправок у закони, що діють, є їх зміна в пакеті з прийняттям важливого для країни законодавчого акта. При цьо­му зміни, що вносяться, часто зовсім не стосуються основного (базового) закону, який розглядає парламент. Розрахунок будується на тому, що якщо закон «прохідний» і прийняття його ув’язується з «виживанням країни в епоху кризи», на інші законодавчі норми, якi змінюють у зв’язку з його прийняттям, ніхто особливої уваги не звертає. На жаль, подібне сталося зi змінами, внесеними до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу.

«Поспiшай повільно». Цю нехитру життєву мудрість iнколи забувають наші співгромадяни у повсякденних турботах. Але якщо поспіх на кухні в приготуванні їжi закінчується тим, що неїстівну страву викидають у сміттєвий бак, то поспіх у написанні окремих норм Податкового кодексу буде довго «гикатися» підприємцям, які на собі відчують усю красу його недоопрацювання.

Зупинимося на одній «інноваційній» поправці, внесеній до «касового» закону. Близько десяти років у законі існує виписана теза (стаття 1), що «забороняє встановлювати норми щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах». Десять років непорушно в законі присутня стаття 9, що визначає, які саме підприємці можуть при проведенні розрахунків не застосовувати касові апарати. Поєднання цих двох взаємоув’язаних положень ніколи не викликало запитань при адмініструванні норм закону.

Так ні ж, — подумали автори Податкового кодексу, треба і тут «поліпшити» закон. І вноситься поправка, що скасовує статтю 1 закону. Але просто так скасувати важливу норму, що визначає перелік законодавчих актів, в яких прописується вимога застосування (або незастосування) касових апаратів, не можна.

І ось у «касовому» законі з’являється нова редакція преамбули, у другому абзаці якої йдеться: «встановлення норм реєстраторів розрахункових операцій, що стосуються незастосування, в інших законах, окрім Податкового кодексу України, не допускається». А як бути зі статтею 9 «касового» закону, який не є Податковим кодексом і за смислом внесеної поправки належить до категорії «інших законів»? Чи можна за наявності настільки грізної преамбули взагалі керуватися положеннями цієї статті 9 «касового» закону після Нового року? Адже ця стаття, між іншим, стосується звільнення від застосування касових апаратів фізичних осіб — єдиноплатникiв, які у дуже впертій боротьбі відстояли спрощену систему оподаткування.

Для «касового» закону відвели роль «жертовної корови»

На засіданні уряду, що відбулося 8 грудня, Прем’єр–міністр Микола Азаров зобов’язав керівництво Мінфіну й ДПАУ у зв’язку iз прийняттям Податкового кодексу провести роз’яснювальну кампанію серед платників податків. Важко сказати, чи зуміють керівники шанованих відомств переконати платників у доцільності внесення вказаної поправки в закон, а також у тому, наскільки вона узгоджується з позицією Президента щодо збереження спрощеної системи для малого бізнесу.

Слід визнати, що прийнятий Податковий кодекс підготував «касовому» закону роль «жертовної корови»: жоден iз розділів кодексу не містить таких кардинальних змін, що стосуються зменшення відповідальності за порушення податкового законодавства, як нова редакція Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій». За заявами авторів Податкового кодексу (Сергія Тiгiпка, Михайла Бродського та інших), відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням касових апаратів, було зменшено у 20 разів!

Здавалося б, ну навіщо знижувати фінансові санкції за порушення «касового» закону, якщо самі податківці визнають, що ці порушення мають масовий характер. До речі, причина такого, м’яко кажучи, нешанобливого ставлення до закону з боку підприємців якраз і пояснюється відносно невисокими (за теперішніх часів) штрафами, які в ньому прописані. Заради справедливості треба визнати, що в сусідніх країнах покарання, передбачені за порушення застосування касових апаратів, незрівнянно (у десятки разів!) суворіші, ніж у вітчизняному законодавстві.

І ось у Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» вносять зміни, що передбачають відповідальність підприємця в разі незастосування ним касового апарата, зафіксованому при першій перевірці, в розмірі... 1 грн. Правда, при цьо­му підприємці–порушники повинні пам’ятати, що при повторному порушенні вони нестимуть серйознішу відповідальність у розмірі не проведеної через касовий апарат суми покупки. І лише найбільш злісним порушникам (упродовж року), що вперто ігнорують норми закону, загрожує штраф, передбачений Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», що діє до кінця цього року.

Касовий апарат із інтернетом — утопія

Чим же пояснити небачену щедрість ДПАУ, що дала авторам Податкового кодексу «добро» на таку серйозну корекцію закону, наслідком якої неминуче стане зростання розрахунків «повз» касовi апарати, спроби приховування доходів і зниження податкових вступів? Відповідь криється в новаціях першої редакції Податкового кодексу, яка передбачала переведення до 1 млн. платників єдиного податку на розрахунки через касові апарати. Можливе потроєння (!) впродовж наступного року кількості касових апаратів, оснащення «спрощенцiв» спеціальними апаратами з модемами, вимоги до яких встановлює і перевіряє ДПАУ — заради цього можна пожертвувати законом, якого і так мало хто дотримується. Тим більше якщо бізнес–проект масового «касового» переозброєння єдиноплатникiв оцінювали в понад 1 млрд. грн.

А щоб підсолодити «спрощенцям» касову «пілюлю», у «Перехідні положення» Податкового кодексу (у редакції, поданій на друге читання) заклали бюджетне відшкодування вартості придбання ними таких спеціальних апаратів. Слід особливо відзначити, що вказана пільга не поширювалася на придбання єдиноплатниками інших (неспеціальних) касових апаратів, дозволених сьогодні до застосування в Україні.

Цікава мотивація щодо застосування «спрощенцями» спеціальних апаратів iз модемами (всі інші підприємці можуть використовувати будь–які апарати з Державного реєстру). На сайті газети «Сєгодня» 23 листопада під заголовком «Спрощенцiв» видадуть податківцям їхнi ж каси» було опублікувано інформацію такого змісту: «Касові апарати роздрібних торговців оснастять пристроями для передачі даних через інтернет. Нагадаємо, Кабмін пообіцяв забезпечити всіх «спрощенцiв», що мають річний обiг коштiв від 300 до 600 тис. грн. (а їх є до 1 млн. осiб.), касовими апаратами коштом держави. При цьому, як заявив перший заступник глави ДПАУ Віктор Шейбут, інформація про покупки раз на півгодини надходитиме через інтернет на сервер податкової. За його словами, таким чином візьмуть під контроль усю тіньову готівку і весь неврахований товар. «Навіть не треба ходити на перевірки, досить буде знайти в базі підприємство і звірити чеки і дані митниці», — відзначив Шейбут. Касові апарати роздрібних торговців оснастять пристроями для передачі даних через інтернет».

До цього слід додати, що, відповідно до наказу ДПАУ № 614 від 1 грудня 2000 року, підприємці, що програмують касові апарати, зобов’язані використовувати в найменуванні товарів «слова, що відображають споживчі ознаки товару і що однозначно ідентифікують товар у документообігу господарюючого суб’єкта». Оскільки кожен підприємець у своєму магазині програмує в касовому апараті найменування товарів за своїми власними правилами, не дотримуючись при цьому класифікації товарів при їх митному оформленні (до речі, це фізично неможливо, якщо врахувати різноманітність товарів, що підпадають під одну позицію митної декларації), звірка податківцями чеків і даних митниці виглядає повною утопією.

База касових апаратів — компромат на підприємця?

Величезне бажання авторів Податкового кодексу наповнити Україну новими апаратами з модемами, що передаватимуть у податкові інспекції інформацію про поточні доходи підприємців, призвело до появи в Законі «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» низки нових норм, що стосуються так званих реєстраторів з електронною контрольною стрічкою.

Скажемо одразу, ідея застосування касових апаратів, що формують електронну контрольну стрічку, не нова. В Україні подібні апарати почали впроваджувати з 2007 року, за прямим дорученням тоді ще першого віце–прем’єр–міністра Миколи Азарова. Оскiльки вказані апарати забезпечували формування контрольних стрічок і їхнє збереження у вигляді електронних документів, обов’язковою умовою застосування таких апаратів (згідно з дорученням) був позитивний експертний висновок Держспецзв’язку. Три підприємства в країні випускають 18 типів касових апаратів, що формують і зберігають контрольну стрічку у вигляді електронних документів. Попит на цю техніку зростає, оскільки вказані апарати не друкують контрольні стрічки в паперовому вигляді (такий друк виконують пiд час перевірок), що дозволяє підприємцям щороку економити значні (до 2 тис. грн. на один апарат) кошти на придбання паперу. При цьому істотно скорочується і час перевірки податківцями підприємців, якi застосовують подібні апарати, здатні скільки завгодно довго зберігати в пам’яті інформацію контрольних стрічок у захищеному вигляді.

Так сталося, що 28 жовтня 2010 року (у самий розпал гарячих дебатів, що розгорнулися довколо проекту Податкового кодексу) Прем’єр–міністр України Микола Азаров вніс на розгляд Верховної Ради зміни до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» у частині застосування контрольної стрічки в електронній формі (реєстраційний номер 7305). Не зупиняючись на достоїнствах або недоліках цього проекту, слід сказати, що він містив погоджену (на рівні центральних органів виконавчої влади, включаючи ДПАУ і Мінфін) позицію щодо способу формування електронної стрічки і, найголовніше, методу перевірки надійності її захисту від підробки.

Якщо автори Податкового кодексу так прагнули збагатити головний податковий документ країни нормами, що стосуються формування касовими апаратами електронної стрічки (що не мають прямого відношення до кодексу), то вони просто були зобов’язані перенести до кодексу норми законопроекту (реєстраційний номер 7305), підписаного главою уряду, а також керівниками ДПАУ і Мінфіну. Але наші чиновники і тут вирішили йти своїм шляхом, похапцем і нашвидкуруч сформулювавши вимоги до електронної стрічки в «покращенiй» редакції, яка дозволяє лише ДПАУ на власний розсуд встановлювати будь–які (!) вимоги до апаратів, що формують таку стрічку. Більше того, внесені зміни не містять вимог обов’язкової державної експертизи апаратів у частині захисту електронної інформації, що визначає податкові зобов’язання платників. При цьому авторів новацій анітрохи не бентежить той факт, що «захищена» так само електронна інформація не може служити доказовою базою в конфліктних ситуаціях.

«Чистка» ринку касових апаратів

Прагнення чиновників розчистити ринок касових апаратів підтверджує внесена до «Заключ­них положень» Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» норма, що забороняє до кінця наступного року первинну реєстрацію в податкових органах касових апаратiв з електронною контрольною стрічкою, якi виготовляють в Українi. При цьому заборона на первинну реєстрацію чомусь не торкнулася всіх інших, менш захищених, вiд спотворення інформації касових апаратів, що зберігається в них.

За задумом авторів поправки, планується заборонити подальший продаж цілої низки апаратів, що пройшли державну експертизу у сфері захисту інформації і якi гарантують неможливість підробки даних про доходи (що, до речі, підтвердив досвід чотирирiчної експлуатації 25 тисяч таких апаратів). Здавалося б, саме останній аргумент має бути визначальним для фіскального органу при виборі базової платформи для касової техніки в Україні. Має бути, але не став, можливо, тому, що при винесенні вердикту про заборону найдосконаліших (iз точки зору надійності обліку) касових апаратів автори поправки керувалися зовсім не благими намірами наповнити державний бюджет, а комерційними інтересами окремих фірм, що давно мріяли прибрати з ринку конкурентів.

Слід зазначити, що внесена поправка позбавляє українських підприємців можливості працювати з касовою технікою, виготовленою з використанням широко застосованої у країнах Європи і Америки технології електронного цифрового підпису, що є обов’язковим елементом системи електронного документообігу підприємства.

Парадоксальність ситуації iз внесеною до закону поправкою полягає і в тому, що завізований Прем’єр–міністром Миколою Азаровим Податковий кодекс забороняє використовувати касову техніку, дозволену до застосування чотирма роками раніше першим віце–прем’єр–міністром Миколою Азаровим на підставі позитивних висновків ДПАУ і Мін’юсту! Або, можливо, щось інше ховається за формулюванням дивної поправки до «Заключних положень» Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»? Варто було б авторам поправки пояснити, якими державними міркуваннями вони керувалися, санкціонувавши безапеляційне скасування попереднього рішення нинішнього глави уряду.

Поспіх iз формуванням змін у Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», велика частина яких не має відношення до Податкового кодексу, спроба за допомогою таких змін вирiшити корпоративні інтереси розбалансувала важливий законодавчий акт. «Перетасовування» змін, якi вносили в нього між першим і другим читанням Податкового кодексу, відбувалося у кращих традиціях «підкилимової» законотворчості, коли та або інша зміна в законi має яскраво виражений замовний характер. «Розмитість» знову внесених формулювань, їхня взаємна неув’язка перетворили важливий законодавчий акт, який зачіпає інтереси мільйонів підприємців, на інструмент непотрібного тиску на бізнес і погіршили його фіскальну складову.

Треба визнати, що скасування Президентом України глави 1 розділу XIV Податкового кодексу і збереження спрощеної системи оподаткування, яка діє, перекреслила далекосяжні плани окремих його авторів зробити в країні «касову революцію», пожертвувавши заради неї діючим законом на догоду зацікавленим структурам. А тим часом у цій же країні мільйони тих підприємців, що займаються торговельною діяльністю, зобов’язані думати, як виконувати неабияк спотворений внесеними поправками «касовий» закон.

Щоб виключити конфліктні ситуації, які неминуче виникатимуть при адмініструванні норм «покращеного» закону, уряду слід серйозно подумати про швидке виправлення допущених «ляпів». Як варіант, у законодавчому порядку ініціювати відтермінування введення в дію передбачених Податковим кодексом змін у Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій». Але це побажання. А ось те, що треба зробити обов’язково, — це серйозно розібратися з авторами поправок, внесених до «касового» закону, персонально віддавши їм належне за таку «кваліфіковану» і «незаангажовану» законотворчість.