Серія указів Президента про впорядкування системи виконавчої влади з’явилася незадовго до півночі, з 9 на 10 грудня. Подібного кроку від Віктора Януковича чекали, із кулуарів влади долинали чутки про торги за участю «слуг народу», що претендують на нові хлібні посади або підпадають під скорочення. На адмінреформі як умові кредитування наполягали і МВФ, і США, і сам глава держави заявляв, що готується скоротити кількість чиновників. Але ніхто не чекав від Януковича такої стрімкості, та ще й оголошення офіційних рішень серед ночі (таке було характерне для попередньої влади). Нічні укази про ліквідацію чи злиття різних міністерств не лише переполошили численну братію клерків, а й викликали сум’яття у відвідувачів чиновницьких кабінетів. У повітрі повисло питання: до кого вже невдовзі будемо звертатися за довідками, рішеннями, зрештою, з ким «вирішуватимемо проблеми».
Деякі кадрові рішення Януковича викликають багато запитань — так само, як і певні персоналії, що не тільки вціліли під час так званого «першого етапу адмінреформи», а й набули більших повноважень.
Відставка як кара за кодекс
Ідеологія нововведення така: всі органи виконавчої влади тепер реорганізовано на три види — службу, агентство та інспекцію. Перший вид має провадити державну політику, другий — управляти державною власністю, третій — здійснювати контроль. Конкретні кадрові перетасовки показують: Президент Янукович i далi балансує між інтересами групи «донецьких» та групи «Росукренерго», підсилюючи одну й надаючи компенсатори іншій.
Із 20 міністерств, які до 10 грудня працювали в Україні, «в живих» залишилося 16. Утім більшість їхнiх очільників так чи інакше залишилася при владі — люди тільки мусять запам’ятати, як по–новому називається їхня посада.
Вилетіли із владної обойми — певно, тимчасово — Володимир Яцуба (міністр регіонального розвитку та будівництва), Василь Цушко (економіки), Дмитро Колесников (промислової політики), Юрій Ященко (вугільної промисловості), Костянтин Єфименко (транспорту і зв’язку), Василь Надрага (праці і соціальної політики), Равіль Сафіуллін (молоді та спорту), Юрій Хіврич (ЖКГ).
Із чиновників меншого рангу втратив крісло зокрема харизматичний голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, відставки якого вимагали дрібні та середні підприємці на Майдані. Сам Бродський, який охоче спілкується з народом зі свого блогу в «Живому журналі», прокоментував ситуацію по–філософськи: «Хлопці, не хвилюйтеся. Все нормально. Я завжди говорив, що комітет не потрібен, що це придумана структура. Єдина проблема — потрібно закінчити дерегуляцію... Вважаю, що все зроблено правильно. Це потрібна реформа, і її необхідно було проводити. А без роботи я не залишуся. Щонайменше працюватиму Михайлом Юрійовичем Бродським».
Ще один невдаха Податкового кодексу — віце–прем’єр Сергій Тігіпко. Він лишається в уряді, але суттєво скоротив вплив на ухвалення державних рішень.
Вчіться сидіти на двох стільцях
Президент почав саме з віце–прем’єр–міністрів. Андрій Клюєв посаду першого «віце» тепер поєднує з очільництвом Міністерства економічного розвитку й торгівлі України. Це нова структура, сформована на базі Мінекономіки. Попередній міністр Василь Цушко без роботи не залишиться: його кандидатуру внесли до парламенту на посаду голови Антимонопольного комітету.
На базі ліквідованого Мінтрансу постало нове Міністерство інфраструктури. До старих повноважень йому додали ще й сферу туризму, а очолюватиме нову структуру «донецький» віце–прем’єр Борис Колесников. Який, нагадаємо, курирує в уряді підготовку до Євро–2012 та зажив слави жорсткого менеджера.
Віце–прем’єр Сергій Тігіпко став також міністром соціальної політики. Хоча до останнього всі були переконані, що саме він замінить Цушка. Але буквально в останній момент виявилося, що «донецький» Клюєв переміг у цьому залаштунковому двобої.
Віце–прем’єр Віктор Тихонов, якого вважають ставлеником так званої «групи луганських», також не тільки зберіг місце заступника глави уряду, а й очолив об’єднане Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України. Показово, що «януковичі», втретє прийшовши до влади, спочатку втретє ж відокремили МінЖКГ й регіональний розвиток. А тепер змушені були знову об’єднати.
«Об’єднаного» Табачника знову пікетуватимуть?
Найбільш неприємний, мабуть, сюрприз: одіозний Дмитро Табачник не тільки залишився міністром освіти, а йому ще й підпорядкували розформовані залишки Міністерства сім’ї, молоді й спорту. Тепер його вотчина зветься «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту».
«Ми категорично проти, аби молодіжну політику визначала ця людина, — сказала в коментарі «УМ» член президії партії «Наша Україна» Ольга Бігус, студентська активістка. — Закликаємо інші громадські організації, особливо молодіжного спрямування, до радикальних дій». Табачнику знову згадали його радикальні заяви щодо української мови, спробу заперечення Голодомору. «Як може займати таку посаду чиновник, який назвав монумент Голодомор «фаліческім сімволом, ізуродовавшим Пєчерск»? Це призначення ще раз дискредитує владу і змушує задуматися, яким буде майбутнє молоді, яку очолює такий міністр? Призначення Табачника — це зухвале знущання над українським народом», — переконана Бігус.
Міністерство культури втратило приставку «і туризму», зате зберегло на чолі Михайла Кулиняка, близького до Ганни Герман. Та ще й збагатилося функціями ліквідованого Держкомітету у справах національностей та релігій.
Завдяки дружбі з шанованими в державі людьми вберегли крісла ще кілька очільників. Серед них міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, якого, за даними сайту «Українська правда», вважають ставлеником потужного лобіста Юрія Іванющенка. Міністром екології та природних ресурсів лишився Микола Злочевський, якому «шиють» дружбу з Андрієм Клюєвим та бізнес–проекти у сфері видобутку природних копалин. Юрій Бойко — соратник «росукренергівця» Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна — не тільки залишив за собою Міністерство енергетики, а й додав другу частину назви «та вугільної промисловості України». Відтак Мінвуглепрому більше не буде. Ну і, звичайно ж, найгучніше призначення останнього місяця залишиться в силі, а очільництво Міністерства з надзвичайних ситуацій — за Віктором Балогою, який своєю політичною силою влився у команду влади.
А ми ще не відстрілялися...
До партії кадрових указів, що з’явилися вночі, не увійшли згадки про Міністерства оборони, закордонних справ, охорони здоров’я, фінансів, юстиції та внутрішніх справ — тут інтрига ще зберігалася. Глава Михайло Єжель уже двічі перебував на волосині від відставки. Замість Анатолія Могильова нібито хочуть поставити нинішнього «губернатора» Київщини Анатолія Присяжнюка. Натомість головний правник Олександр Лавринович, дипломат Костянтин Грищенко та фінансист Федір Ярошенко, найімовірніше, збережуть свої позиції без проблем.
Цікава інтрига стосується Мінздоров’я. Особистий лікар Прем’єр–міністра Азарова Зиновій Митник, який очолює це відомство, неодноразово викликав невдоволення з боку найближчого оточення Януковича. Обрати його головою «свободівської» Івано–Франківської облради не вдалося, тож глава уряду хоче вберегти Митника в МОЗ. Але на це крісло претендують також нинішній секретар РНБО Раїса Богатирьова й голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва, яка відкрито виступала проти Митника.
Серйозна боротьба точилася навколо об’єднання двох державних агентств — з питань інвестицій та розвитку і з питань національних проектів. Перше вважається близьким до Андрія Клюєва та забезпечує розвиток його бізнес–інтересів, а друге — до глави АП Сергія Льовочкіна. Структуру об’єднали, але кандидатуру нового керівника ще не підібрали.