Другий етап Кубка світу, що традиційно проходить у Хохфільцені, українські біатлоністи сприймають неоднозначно. Минулого сезону наші відверто провалили цей старт в Австрії: найкращим результатом стало лише 20–те місце Віти Семеренко у спринті. А в естафетних гонках 2008 року чоловіки фінішували третіми, а жінки опинилися за сходинку від п’єдесталу. І цього разу українці матимуть нагоду проявити себе в естафетах, але ще вчора нам перепала медаль в індивідуальному заліку — першим з українських «стріляючих лижників» у сезоні 2010/11 «в призи» потрапив Сергій Седнєв.

Раніше функціонери з МОК, ФІФА й УЄФА, визначаючи місце проведення Олімпіад, планетарних та континентальних футбольних форумів, віддавали перевагу державам із майже готовою інфраструктурою, необхідною для прийому численних гостей та спортивних змагань. Нині ж функціонери дещо змінили підходи й доручають проведення відповідальних стартів «незвичним» країнам, які використають спортивний форум для власної розбудови, а не навпаки. Ілюстраціями можуть служити рішення щодо літньої Олімпіади–2008 у Пекіні, зимових Ігор–2014 у Сочі, футбольних «мундіалів» 2010 року в Південній Африці і 2018–го — в Росії. І, звісно ж, Євро–2012, співгосподаркою якого стане Україна. Як у Європейській футбольній асоціації, і в Україні хочуть вірити, що головні футбольні змагання чотириріччя в Європі наблизять українське спортивне господарство до європейських стандартів.