Калита і вечорниці

Апостола Андрія, якого вшановуємо 13 грудня, за церковним переданням, Христос першим покликав в учні. Доти він зі своїм братом Петром ловив рибу на Галилейському озері. Згодом перші історики церкви писали, що апостол Андрій побував на землях Скіфії — на теренах сучасної України. Про таку подорож апостола розповідається і в стародавньому літописі «Повість минулих літ». Київський собор 1621 року ствердив апостольське походження християнства на українських землях і визнав апостола Андрія основоположником Христової Церкви в Україні. Переказують, що в Успенському соборі Києво–Печерської лаври до його руйнування більшовиками зберігався пояс Андрія. Його довжина довгий час була одиницею вимірювання для київських зодчих. Цікаво, що святого Андрія Первозваного вважають покровителем також Росія і Шотландія. У 1208 році його нетлінні мощі хрестоносці перевезли з Константинополя до італійського міста Амальфі, де вони зберiгаються й нині. Голова апостола — у Римі, кисть правиці — у Москві.

Живу в Києві на горах,
Кладу хрест в головах,
З ким вінчатись, із ким заручатись –
З тим і за руки держатись...

Так має, за традицією, проказати українська дівчина, лягаючи спати в ніч на Андрія (з 12 на 13 грудня). Чому саме з цим святим пов’язують у народному календарі молодіжні забави, не відомо. Дівчата нишком від хлопців випікають медовий корж із маком, з діркою посередині — калиту, хлопці мають його «викупити», а потім продемонструвати свою спритність і тямущість, змігши вкусити високо підняту калиту, не допомагаючи собі при цьому руками. Хто засміється, того намажуть сажею. Нині традиція відновлюється, і різні молодіжні братства, громадські організації, шкільні класи, а то й просто ватаги друзів влаштовують вечорниці на Андрія. На таке дійство запрошує усіх охочих 12 грудня Молодіжний націоналістичний конгрес. «У нас будуть модернізовані вечорниці, — розповідає голова прес–служби МНК Катерина Аврамчук. — Лунатиме сучасна музика, на відміну від подібних вечорниць, які влаштовують в етностилі, з музикою автентичною. Бо одне з наших завдань — це популяризація серед молоді сучасної української музики». Дівчина пояснює, що в Києві немає змоги дотриматися традиції повністю, як би це можна було зробити в сільській хаті з піччю і засніженим подвір’ям, утім молоді націоналісти обіцяють якнайбільше наблизити свої вечорниці до української звичаєвості. Буде калита, випечена в домашніх умовах. Дівчата ворожитимуть, а хлопці мають вигадати цікавий спосіб, як викупити у них калиту. Кожен iз гостей (а на свято може прийти будь–хто, попередньо зареєструвавшись), має принести з собою якусь страву — трапезу, як і колись, влаштовують у складчину. Будуть узвар та вареники, причому деякі з них — із «сюрпризом». «На Андрія колись дівчата кілька вареників начиняли сіллю та перцем, — каже Катерина. — Кому такий попадався — цілий рік мав бути щасливим».