На подвиги потягло недавно двох малих братів із Золотоноші Черкаської області: вони вирішили податися в подорож білим світом. Стати «робінзонами» 9-річний Андрій та 12-річний Євген задумали ще взимку. І почали старанно готуватися до походу світ за очі — збирали та приховували вдома крупи, цукор та закрутки. Правда, менший вразив батьків своєю безпосередністю й розповів про потаємні мрії. Ті, люди пристойні й з непоганим достатком, нагримали на обох і сподівалися, що дитячі марення як вітром здуло.
Та тільки батьки хлопчаків помилилися. Днями, повернувшись з роботи, вони не застали малих удома. Хоча вранці й Андрійко, і Євген пішли до школи. А тут шкільні ранці валяються в хаті, а хлопців і велосипедів немає. У розпачі батьки кинулися по допомогу в міліцію.
Як повідомив «Україні молодій» Ігор Шибко, начальник відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Управління МВС у Черкаській області, зниклих дітей терміново почали шукати. Для цього було створено чотири оперативні групи. Одна з них взялася опитувати друзів та знайомих хлопців, а три інші помчали в сусідні села — Гришківку, Маліївку, Синьооківку, заходили у сільради, магазини, кіоски й розпитували людей, чи не бачили вони дітей.
Згодом виявилося, що всі товариші хлопців удома й нічого про них не знають. Але в одному з сіл зустрічний дід повідав міліціонерам, що бачив двох малих на велосипедах і з «кравчучкою» замість причепа. Дід ще в них запитав: куди, мовляв, зібралися? Хлопці, не моргнувши оком, набрехали, що їдуть на дачу у Великий Хутір, де їх уже чекають батьки. Хоча насправді дачі в тому селі родина не мала. А от імена та прізвище своє дідові назвали справжнє.
Саме цей чоловік і навів правоохоронців на слід юних подорожуючих і показав напрямок, у якому вони поїхали. Отож уже згодом міліція знайшла малих, які спали у ярку. Вигляд у шукачів пригод був жахливий, стомлені й голодні, опустивши голови, вони покульгали до своїх батьків. У міліції кажуть, що навряд чи після такого екстріму братам захочеться ще залишити рідний дім. І взагалі, добре, що все закінчилося так благополучно.
Вдома малі зізналися, що до школи того дня вони не дійшли, а повернулися додому, коли батьки вже були на роботі. Залишивши портфелі, вони завантажили на «кравчучку» харчі й чотири ковдри, прив'язали те диво на колесах до велосипеда й натиснули на педалі. За добу малі встигли проїхати 30 кілометрів.