Провінційний зоосад

На відміну від Київського зоопарку, який європейські захисники тварин називають «тюрмою для тварин», у провінційному Черкаському чотирилапі вихованці живуть у комфорті та затишку. Так було не завжди. Ситуація на краще змінилася в останні три роки. Тепер у цьому зоопарку мешкає 240 видів тварин. Бурі ведмеді тут успішно заводять потомство, кенгуру мають сучасні «апартаменти», а папугам будують нове житло. «УМ» вирішила дізнатися, як із занедбаного провінційного звіринця вдалося зробити сучасний зоосад, не маючи таких можливостей і грошей, як у столиці…

На рік зоопарку треба 12 тонн м’яса

Зранку буденного дня в Черкаському зоопарку чимало відвідувачів. Здебільшого бабусі з онуками та молодь. Робітники зоосаду якраз розносять тваринам сніданок. І дітлахи в захопленні від того, як чотирилапі хрумають капусту, моркву, гарбузи, горіхи, жолуді. Найбільше малечі зібралося біля вольєрів iз бурими ведмедями.

Робітниця з догляду за хижими тваринами Тетяна Сотула несе до ведмежих «апартаментів» відро з їжею. Вайлуватий ведмідь Вася, побачивши свою годувальницю, спочатку сідає, а потім на диво хутко стає на задні лапи.

«Васька у нас все їсть, харчами не перебирає. Рибу дуже любить, кашу, гарбузи. Його «дружині» Юлі, її вольєр поруч, більше до вподоби м’ясо та чорний хліб із висівками. А мавпи цибулю, наче яблука, їдять», — розповідає «УМ» про гурманів зоосаду Тетяна Володимирівна. Й одразу ж пояснює, що поки ведмедям небагато їсти дала, це щоб переманити їх з одного вольєра до іншого та прибрати там. Потім косолапих кашею буде годувати, а ввечері — м’ясом. Цим тваринам каші різні смакують — геркулесова, пшенична, ячнева, а от картоплі вони не їдять.

Серед підопічних пані Тетяни — не лише бурі ведмеді, а й 25–річна гімалайська ведмедиця Феня. На відміну від Юлі та Васі, яким по вісімнадцять років і в яких справжня ведмежа родина зі щорічним потомством, Феня — «дама» одинока. Вона спокійна й урівноважена. Їжу бере просто з рук у Тетяни Володимирівни. Найбільше любить, приміром, яблука та груші.

За хижаками в зоопарку пані Тетяна доглядає чотири роки. Годує ведмедів, двох левів, трьох вовків, тигра, рись, дикобразів. Робота, зізнається жінка, подобається, на вихідні навіть нудьгує за своїми тваринами. Бо звикла до них, як до людей. І неабияк переживає, коли відвідувачі перегодовують тварин. «Люди думають, якщо вдома котлети або ковбаса залежалися, то звірі все поїдять. А це ж живі істоти, їх теж якісними харчами треба годувати», — обурюється Тетяна Сотула. І показує рукою на таблички, що розміщені по всій території зоопарку: «Годування тварин білим хлібом призводить до їх загибелі». Каже, це дало свій результат. Цього року в зоосаду не було жодного випадку перегодовування чи отруєння тварин.

«Звісно, повністю заборонити годувати тварин у зоопарку відвідувачам неможливо. Тому перше, що ми зробили — це розмістили на території ці таблички», — додає директор Черкаського зоопарку Євгеній Ван. За його словами, разом із такими закликами при вході до зоосаду почали ставити велику коробку. І просили людей залишати в ньому свої торбинки з білим хлібом, батонами та булочками, пояснюючи, що цим годувати тварин не можна. А після огляду зоосаду черкащани забирали свій хліб додому. Правда, зазначає Євгеній Леонідович, з’явилася інша проблема. Любителі тварин почали приносити в зоопарк чорний хліб. Кажуть, забороняєте давати білий, то купили чорний. Відвідувачам чомусь усе здається, що бідолашні тварини в зоопарку голодні. Але це не так.

— Ціни в цьому році злетіли добре, — каже Євгеній Ван. І хоча зерно подорожчало вдвічі, а наш бюджет залишився таким самим, та ми маємо все необхідне. На рік нам треба по 8 тонн пшениці, кукурудзи, вівса, ячменю, проса, трохи менше соняшнику. Сіна заготовили 25 тонн, плюс солома, маємо капусту, моркву, картоплю, буряк, фрукти. На жаль, у нас немає хорошого овочесховища, та й холодильник невеликий, щоб наморожувати достатньо м’яса. Нам на рік його треба 12 тонн. У меню наших тварин також є риба — таранька, короп, товстолобик.

Перша новація — тераріум...

— Євгенію Леонідовичу, ви очолюєте зоосад із грудня 2007 року. Яким він був, коли ви прийшли? — цікавлюся в директора Черкаського зоопарку.

— Тут було 86 видів тварин. Із них третина — свійські, зокрема кури, гуси і сімнадцять порід голубів. Тому говорити, що це був солідний зоопарк, не доводилося.

— З чого почали, коли побачили таку картину?

— У першу чергу треба було змінювати негативне ставлення черкащан до зоопарку. Вирішили довести, що нові люди прийшли не вкрасти гроші з бюджету, а з бажанням змінити ситуацію на краще. Найперше, створили тераріум, де живе більше 80 видів плазунів. Це було не дуже витратно, зате стало чимось новим і цікавим для відвідувачів.

— А скільки видів тварин Черкаський зоопарк має сьогодні?

— Більше 240. Недавно завезли качок–педанок, одинадцять папуг, серед яких — червонохвостий жако, сірий та кондолізький папуги. Нині завершуємо будівництво папужника і туди переводимо цих птахів. На днях привеземо хамелеона Парсона. Це один із великих видів, самці можуть виростати до 60 сантиметрів. Ведемо переговори про придбання пари благородних оленів.

— Черкаський зоопарк теж ділиться своїми тваринами?

— Звичайно. Наприклад, троє наших ведмежат поїхали у Вінницю та Київський цирк. Торік 22 відсотки від усього видового складу тварин мали потомство. До речі, цей показник серед зоопарків України у нас найкращий. Це свідчення того, що тваринам у зоопарку комфортно, що вони добре почуваються, ситі, не зазнають стресів, мають затишні вольєри.

«У зоопарку треба займатися звірами, а не політикою»

— Як «працює» опікунська програма, яку ви втілили?

— Успішно. Це дозволяє нам «легше дихати», бо частину витрат на утримання тварин бере на себе фізична особа або фірма. Маємо п’ятьох опікунів, котрі фінансують утримання та харчування рисі, європейської лані, носух та амурської тигриці. Остання обходиться в 3500 гривень у місяць. Ми й далі шукаємо опікунів. Нині в міську раду прийшли нові депутати, тож будемо й до них звертатися. Міський бюджет на утримання зоопарку виділяє приблизно 900 тисяч гривень. Щороку ця сума збільшується за рахунок бюджету розвитку. Водночас зростає відвідування зоопарку і збільшується кількість наших власних грошей. Але на останньому зібранні директорів державних зоопарків у Києві ми ставили питання про фінансування з держбюджету. Бо це неправильно, коли підприємство державного значення фінансується лише з місцевого бюджету. Це порушення Закону «Про природно–заповідний фонд України», де у статті 46 iдеться, що зоопарки державного значення, а саме таким є Черкаський, мають фінансуватися з держбюджету.

— Що треба робити, аби уникати таких НП, як у столичному зоопарку?

— Помилка колишнього керівництва Київського зоопарку в кадровій роботі. Якщо людина приходить туди працювати, то на першому місці у неї має бути зоопарк і звірі, які в ньому живуть. А там було більше політики, ніж господарства. Основне у нашій роботі — щоб тварини не хворіли. Тому всі профілактичні заходи треба робити вчасно. Тварину дуже складно лікувати й досить просто слідкувати, щоб вона добре себе почувала, росла й розмножувалася. Так, у тварин є критичний вік, коли їхнє життя закінчується. На жаль, багато загиблих у Київському зоопарку тварин могли б ще жити й жити. Переконаний: благополуччя того чи іншого підприємства залежить від людини, котра ним керує, і від колективу, який там працює.

Я щодня особисто обходжу всі вольєри. За станом тварин постійно слідкують фахівці — ветлікар, спеціалісти по секторах, робітники. Вони мають звернути увагу, якщо тварина в’яла, забивається в куток, погано їсть. Така інформація відразу потрапляє до лікаря. Важливу роль має підготовка персоналу. На щастя, у нас досить благополучне господарство. Наші тварини в зиму увійшли достатньо вгодованими. Борсуки, єноти, єнотовидні собаки стільки жиру накопичили, що стали схожими на кульки.

ПЛАНІВ ГРОМАДДЯ

Найближчим часом у Черкаському зоопарку мають намір:

— замінити старі вольєри на нові — сучасні та просторі, без кліток і решіток;

— створити безкоштовний контактний дитячий зоопарк, так зване домашнє подвір’я. Тут діти та дорослі власноруч годуватимуть курей, гусей, качок, овець, кіз, свиней;

— облаштувати великий панорамний Дніпровський акваріум, де житимуть лящі, соми, окуні, судаки, тобто риба, яка водиться у Дніпрі;

— збудувати дитяче кафе;

— створити закриті експозиції безхребетних, земноводних і рептилій.

ДОВІДКА «УМ»

Єдиний у Черкаській області зоопарк був заснований 1 травня 1979 року. Нині він має територію в 3,7 га. Недавно міська рада виділила зоосаду ще майже 5 га. землі. Віднедавна в Черкаського зоопарку є своя емблема — звірі на крислатому дереві.

Влітку Черкаський зоопарк, який найдинамічніше розвивається в Україні, прийняли в Євразійську асоціацію зоопарків та акваріумів. Рекомендацію дав Московський зоопарк, з яким черкащани тривалий час товаришують.