Обірвана пісня «лісоповалу»

08.12.2010

Максим САВЧУК

Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє вирубку зелених насаджень у скверах, ботанічних садах, парках, лісопарках, рекреаційних зонах, лісах, урочищах із крутими схилами у Києві. Закон «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства міста Києва» також не допускає знищення дерев на прибудинкових територіях, берегозахисних ділянках і водоохоронних зонах, островах Дніпра в межах території Києва.

Однак у позитивні перспективи Києва в питанні винищення зелені після прийняття закону не вірять в Громадській ініціативі «Збережи старий Київ», яка активно відслідковує і всіляко протидіє незаконним діям у питанні вирубки і забудови столиці. «Верховній Раді не вдасться зараз зупинити всю вирубку дерев хоча б тому, що від отримання дозволу на вирубку до її початку проходить певний час, — говорить Інна Совсун, активіст громадської ініціативи. — Пройде певний час, поки закон підпише Президент, і за цей час багато організацій отримають ще кілька дозволів і договорів. Якщо ж зважити на те, як в Україні виконують закони, приводів для радощів немає. Цікаво було б також дізнатися про відповідальність за порушення нового закону».

А відповідь на це наступна: у проекті затвердженого закону немає й слова про адміністративну чи кримінальну відповідальність за його порушення. Йдеться тільки про контроль за його виконанням, який здійснюватимуть «спеціальні уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях».

Крім того, законодавче правило має кілька виняткiв, які дозволяють рубати зелень: у випадку надзвичайних і аварійних ситуацій чи якщо падіння дерев загрожує здоров’ю і життю людей, ушкодженням будинків, споруд, комунікацій, безпеки дорожнього руху. Але найсуперечливіший серед них — «у разі відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб». Цей пункт можна трактувати як завгодно: базар чи церкву, територію для яких «відчужили» в парку, теж можна вважати «суспільною необхідністю».

Друкована версія

Cтатті по темі

Навiщо Києву вулиця Табiрна,

...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>
Розшукується дизайнер

Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>
Митарства українського трамвая

Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>
Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>
Київ без крил

У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>
Де сидять художники?

Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>