Вакуум беззахисності

Збройні сили України не готові відбити повномасштабну військову агресію. Таку думку висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. «На жаль, питання переозброєння зараз на нульовій точці. За 19 років українське військо не отримало жодної системи озброєння, яка мала б стратегічне значення. Це надзвичайна ситуація, — сказав експерт. — Озброєння відстає на ціле покоління від провідних країн. До повномасштабної війни українська армія не готова». На думку пана Бадрака, ЗСУ можуть ефективно діяти на одному оперативному напрямі, і то багато залежатиме від умінь командування.

Єдиний вихід iз цього становища — створення власного неядерного ракетного щита стримування, вважає Валентин Бадрак: «Ці ракети Україна здатна самостійно створити. Якби такі ракети існували, то принципове питання агресії було б вирішене». Йдеться про вітчизняний ракетний комплекс «Сапсан», який Україна взялася розробляти ще в 2005 році, проте досі він існує лише як «ескізний проект». «У 2016 році, боюся, комплекс не буде прийнято на озброєння. До того ж від прийняття на озброєння до оснащення — відстань у кілька років, а це означає, що найближчі десять років ми перебуватимемо у стані вакууму», — каже експерт.

Водночас директор інформаційно–консалтингової компанії «Дефенс Експрес» Сергій Згурець вважає, що за таких умов повний перехід на контрактну армію недоцільний, передає «Лігабізнесінформ». Наразі чисельність Збройних сил — близько 200 тисяч чоловік, iз них 40 тисяч — цивільні, 160 — військові, з яких 60 тисяч — офіцери i генерали, 50 тисяч — контрактники і ще 50 тисяч — призовники. «Коли ми кажемо, що армія повинна стати професійною, треба цих 50 тисяч строковиків перевести на контрактну службу, — каже Сергій Згурець. — Зараз контрактник отримує зарплатню у 800 гривень. Якщо ми всі 50 тисяч переведемо на 800 гривень, то отримаємо люмпенізовану армію, яку важко вважати професійною і яка навряд чи зможе реагувати на виклики». Із цим погоджується і Валентин Бадрак: «Треба офіційно заморозити ідею переходу на контрактну армію ще й тому, що нам оплачуваний контрактник зі зброєю радянського виробництва абсолютно не потрібен, це буде дорогий солдат, він дер­жаві, людям, коштуватиме занадто дорого, а боєздатність не підвищить».

На думку експертів, фінансування української армії буде недостатнім для проведення військової реформи ще як мінімум п’ять років. У таких умовах може допомогти скорочення чисельності Збройних сил.