Влада Києва зробила черговий подарунок УПЦ Московського патріархату, виділивши, за рішенням депутатської більшості у Київраді, 11 мільйонів бюджетних гривень на зведення нового Свято–Воскресенського кафедрального собору. Комплекс, будівництво якого почалося рік тому, отримав iз кишень платників податків непогану підтримку — вистачить на реалізацію всіх «потреб часу» УПЦ МП. Храм буде заввишки 120 метрів на земельній ділянці площею 22 тисячі квадратних метрів поблизу станції метро «Либідська» і стане найвищим у Європі.
На думку прес–секретаря УПЦ МП отця Георгія (Коваленка), необхідність зведення цього храму не викликає сумнівів: «Церкві, киянам і всій Україні» потрібен великий сучасний комплекс із кафедральним собором і сучасною інфраструктурою: залами, виставками, гімназією, соціальними та інформаційними службами. Тому три роки тому і почалися роботи для його будівництва. Два роки ми збирали необхідні дозволи, і коли все отримали, на Великдень почали будувати. За кілька днів буде забито останню палю великого собору і просвітницького центру».
Отець Коваленко каже, що УПЦ будує «Софію Київську ХХІ століття». «Лавра цю функцію в повноті виконати не може, — пояснює священик. — Новий храм має відповідати часу». Крім того, додає речник УПЦ МП, церква активно діє на цій території майбутнього собору і сьогодні, до закінчення будівництва всього комплексу. Приміром, вже функціонують дерев’яний храм на честь Усіх святих і галерея «Соборна», де відбуваються просвітницькі і благодійні заходи, концерти та конференції, збираються сестри милосердя і скаути, відкрито паломницький центр.
Натомість депутат Київради і голова Комісії Київради з питань культури Олександр Бригинець вважає, що фінансування Київрадою релігійного комплексу — нонсенс. Адже церкви традиційно будують коштом парафіян, а не бюджетним. «Я вважаю, якщо київська влада вирішила дати гроші на будівництво нового храму, потрібно було попередньо запитати в громади, який храм вони хочуть бачити, якого патріархату і конфесії, — обурюється пан Олександр. — А ще послідовніше було б провести опитування у столиці, аби визначити у відсотках, скільки в Києві парафіян кожної церкви. І, виходячи з цього, фінансувати — синагоги, мечеті, католицькі храми... Але цього не відбувається. Виділяються гроші тільки для однієї церкви. І це виглядає як загравання з нею».
Олександр Бригинець говорить, що актуальніше було б профінансувати відбудову старих храмів. Наприклад, Стрітенської церкви на Львівській площі: «Цього року 15 мільйонів гривень, призначених для відбудови, не дали. Я підозрюю, що саме ці гроші й передали УПЦ МП».