Ледь устигли українці відбитися від Податкового кодексу, як влада готує черговий сюрприз. І зачепить він інтереси значно ширших верств населення, адже всі ми десь живемо, платимо за «комуналку» й мріємо про покращення житлових умов. Влада зараз активно торпедує розгляд парламентом до кінця року Житлового кодексу, ухваленого в першому читанні ще рік тому. Втім спірні питання, які тоді найбільше обурили громадськість, так нікуди з нього й не зникли.
Держава, яка не здатна забезпечити достойного рівня життя своїм громадянам, ніяк не може позбутися колекторських замашок. Відтак за прострочені комунальні платежі вона має намір запровадити пеню — 0,1% за кожен день. За офіційними підрахунками, вчасно не сплачує за «комуналку» 10% населення. Причому половина з них — цілком заможні люди. Чи стане для них пеня в розмірі 0,1% стимулом бігти з квитанціями до ощадкаси — боюся, що ні. А от по тих, хто не мав змоги стояти в черзі, щоб сплатити вчасно, кому затримали зарплату чи пенсію, хто потрапив до лікарні й просто не зміг розрахуватися за «комуналку», це вдарить у першу чергу.
«Така пеня існувала й раніше, але в 1996 році була скасована, — розповів учора на пресконференції директор аналітикодослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. — Скасували її тоді з формулюванням, що пеню повернуть, якщо не буде затримок із виплатами зарплат і пенсій. Але уряд не виконав своїх зобов’язань. На перше число цього місяця заборгованість тільки із зарплат становить 1,3 мільярда. До того ж пеню повертають, збільшивши її в 10 разів! Я для цього не бачу жодних підстав».
«Потурбувалися» народні обранці про нас із вами і в 129-й статті, де йдеться про примусове виселення з житла, придбаного в кредит. «Замість того, щоб цю проблему вирішити, Житловий кодекс її навпаки загострює, — каже пан Сергієнко. — Є ж чимало форс-мажорних ситуацій (економічна криза, сімейні обставини — розлучення, втрата роботи, смерть позичальника), коли людина не може виплачувати кредит. То що, її викидати на вулицю? Припустимо, ми погодилися розійтися з банком і повертаємося на нульовий варіант. В ідеалі це мало б виглядати так: я віддаю вам квартиру, а ви мені повертаєте всі гроші, які я вже виплатив разом із відсотками. Але ж насправді зазвичай буває так, що позичальник втрачає і квартиру, й гроші. Я веду до того, що ця стаття не розписана детально».
Не менше суперечностей у статті, де йдеться про виселення мешканців iз «хрущовок». Якщо раніше для знесення будинку потрібна була згода 70—90% мешканців, то новий кодекс дозволить відселення, навіть якщо 90% проти. Те, що при цьому мешканців намагатимуться «нагріти», навіть сумнівів не викликає. Як? Наприклад, відселивши з центру міста на околицю, де житло дешевше, або сплативши вартість житла не за комерційними розцінками, а за середньостатистичними — щось на зразок середньої температури по лікарні. «Здоровий глузд нам підказує, що будь-яка людина погодиться переїхати в нову квартиру, якщо вона буде більша, красивіша, — додає пан Сергієнко. — Але знову ж таки в кодексі не розписано, що значить отримати житло для переселення: чи це будуть голі стіни, чи це будуть стіни зi шпалерами, та ще й такими, які подобаються саме вам».
Народний депутат із «Нашої України» Зиновій Шкутяк зазначає: «ЖК лише відкриває ворота, а далі мають розробляти закони, які деталізують конкретні статті кодексу». Він же прогнозує, що навряд чи Рада розгляне кодекс у другому читанні до кінця року. Швидше за все, це буде «домашнє завдання» депутатам на 2011 рік.