Табу на сморід

27.11.2010

Скандальний рейковий сміттєспалювальний об’єкт майже в центрі Києва мають закрити — санітарно–епідеміологічна служба вже видала відповідний припис. Відтак дітище Південно–Західної залізниці, спроектоване харківськими розробниками і таємно запущене в роботу у вересні, нарешті може дати спокій мешканцям Солом’янського та Шевченківського районів.

Лист–відповідь із Міністерства охорони здоров’я на запит народної депутатки Лесі Оробець довелося чекати два місяці. Але тепер у поборників спокою киян на руках є документ, який визнає незаконним перебування на вулиці Уманській (територія вагонної дільниці Південно–Західної залізниці) сміттєспалювального об’єкта. «Власники відхрестилися від цієї установки та підробленої експертизи, на основі якої намагалися цю установку побудувати. Зараз м’яч на боцi правоохоронних органів, вони проінформовані, суспільство зробило все, щоб вони знали, що установка існує там незаконно і повинна бути ліквідована», — сказала Оробець.

Увесь цей час кияни, що за дивних обставин стали сусідами МПК–400 (громадські слухання відбулися вже після запуску об’єкта, а райадміністрація на нього дозволів узагалі не давала), зверталися в усі можливі інстанції, аби зупинити це неподобство. «Часто зверталися до мене, ми писали колективні листи в державні органи, — каже Олена Григоренко, керівник органу самоорганізації населення «КМ «Рідна оселя». — У когось горло боліло, хтось уночі спати не міг — зачиняв щільно вікна. Нашою думкою не цікавилися, хоча на громадських слуханнях ми рішуче виступили проти сміттєспалювального об’єкта. Наразі нічого сказати не можу — ці кілька днів люди не скаржаться. Кажуть, МПК–400 уже опломбували».

Наразі триває перевірка діяльності «Укрзалізниці» з боку МВС України «в частині наявності ознак корупції», свої висновки має зробити і Генпрокуратура.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>