Побіжного погляду на Короткі списки вистачить, аби констатувати: нинішній книжковий сезон не подарував дитячій літературі якихось несподіваних відкриттів. Як ото було, коли Владислав Єрко зачарував і малих, і дорослих своєю «Сніговою королевою»; коли «Видавництво Старого Лева» повернуло дітлахам «Муммі–троля», коли «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА» відкрила читацькому світові нового блискучого дитячого письменника Володимира Рутківського або коли видавництво «Махаон–Україна» випустило вигадливу «Єгиптологію» водночас з усією Європою.
Про ідейну стаґнацію у дитячому сеґменті книжкового ринку свідчить бодай те, що серед пізнавально–розвивальних видань до шорт–листа потрапили дві посестри згаданої «Єгиптології»: «Океанологія» та «Людина. Факти у трьох вимірах». Вони так само заворожливо–привабливі, але ідея — не нова (хоч і, з задоволенням повторюся, — блискуча).
Серед книжок для старшокласників фігурує заключна історія трилогії про «Джур» В. Рутківського. Рідко коли продовження сягають феєричності прем’єри — нашому авторові також не вдалося уникнути певних самоповторів. А проте третя книжка і не псує враження від дивовижного першого знайомства, і додає вправних літпрофесійних нюансів, і — тим самим — утверджує одеського літератора серед сучасних взірців.
Зрештою, відсутність вибухових відкриттів не є від’ємним показником — рік на рік, як знати, не припадає. Сьогорічна ситуація свідчить, радше, про досягнуту стабільність високого рівня. У Коротких списках подибуємо імена авторів, котрі нещодавно увійшли до еліти вітчизняного дитячого письменства: Олександр Гаврош, Леся Воронина, Зірка Мензатюк, Іван Андрусяк, Галина Малик.
Остання, щоправда, репрезентована не черговою пригодницькою химерією, а дидактичною спробою дати малюкам відповідь на драстичне запитання, звідки вони взялися. Що тут сказати? Ми пам’ятаємо дві попередні відчайдушні спроби «окнижкувати» відповідь на це вічне дитяче питання: на початку 1990–х дрогобицьке видавництво «Відродження» випустило книжку, яка спричинилася до судових позовів розлючених батьків–дідусів; чотири роки тому київське видавництво «Країна мрій» також стало на слизьке — їхня книжка здобулася на кучерявий букет знущальних рецензій. Нинішні чотири «метелики» від Г.Малик — «Чому я хлопчик? Чому я дівчинка? Для чого потрібні тато й мама? Як ти народився?» (К.: Книжковий хмарочос) — здається, уникнуть негативної рецепції, а проте й не дуже наблизять гіперюного читача до втамування пізнавальної спраги. Це крок не так уперед, як убік. Галині Малик більш притаманний казковий спосіб пояснення, і хоч як вона дистанціюється від традиційних «капусти» та «лелеки», — все одно чекаєш від неї на винахід новітньої метафори. Може, далі буде?
Хоч сонячних спалахів над галявиною дитячої літератури цей рік і не спостерігалося, високоякісна стабільність цього книжкового сеґмента дозволяє констатувати дальший поступ. Номер 1 — це з’ява у Харкові нового видавництва Mikko. За перший рік існування три його видання увійшли до Коротких списків — неабиякий успіх. Номер 2 — започаткована харківським «Ранком» серія «Усе про виживання». Книжка «Усе про виживання у школі» могла би заповідатися на справжній бестселер, якби автори були сміливішими. Вони зосередилися на взаєминах учнів з учителями, тобто на адаптації. Термін «виживання», здається, більш дотичний до так званих «неформальних» стосунків самих школярів. Цього, якраз, і бракує.
Відкриття номер 3 — з’ява у Короткому списку книжки Андрія Кокотюхи «Таємниця козацького скарбу» (К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА). А.Кокотюха розпочав свою дитячу письменницьку кар’єру два роки тому із започаткування серії «Дитячий детектив» у видавництві «Грані–Т». Не скажу, що це був фальш–старт, але ті тексти настільки просякнуті дидактикою, що навряд аж так сподобалися фокус–читачеві, тобто старшокласникам. Нині ситуація майже полюсарна: примітивна дидактика з оповіді зникла й навіть з’явився «антидидактичний» персонаж. Водночас автор застосував тут усі свої неабиякі фахові набутки як детективіст. Вийшла така собі ненав’язлива підліткова адаптація Дена Брауна з його криптофілією. Плюс, звичайно, алюзії на авторового улюбленця Тома Сойєра. Тобто тепер уже справжній дитячий детектив.
Оскільки А. Кокотюха зарекомендував себе автором, який швидко й ефективно вчиться на власних помилках, позначу кілька сумнівних місць в його останньому творі. Здається, навіть нинішні семикласники (може, й на жаль) досі не висловлюються на адресу своїх дідів–комуністів саме так, як у книжці: «Комуністи–зарізяки». По–друге, атрибутом козацького полковника була не булава (яку й шукають за сюжетом), а пернач, чи не так? І по–третє: хоч таких ляпів стало незрівнянно менше, але стилістичних покручів типу «дуже трошки» слід ретельно
пильнувати.
Продовжуємо публікувати Короткі списки найрезонансніших видань нинішнього літературно–книжкового сезону. Лавреатів буде названо на урочистій церемонії наприкінці грудня, тому поки що номінаційні шорт–листи подаємо за абеткою.
Номінація «Дитяче свято»Твори для дошкільнят і молодших школярів
Іван АНДРУСЯК. М’яке і пухнасте; Хто боїться Зайчиків. Сер. «Сучасна дитяча поезія». – Грані–Т, 72+72 с.(п)
Юрій БЕДРИК. Тьотя Бегемотя. — К.: Гранi–Т, 48 с.(п)
Леся ВОРОНИНА. Хлюсь та інші. — К.: Гранi–Т, 56 с.(п)
Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ. – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 288 с.(п)
Астрід ЛІНДҐРЕН. Пригоди Еміля з Льонеберґи. Сер. «Золота колекція». – К.: Махаон–Україна, 232 с.(п)
Новее вбрання для короля. За Гансом Християном Андерсеном. – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 28 с.(п)
Григорій ФАЛЬКОВИЧ. Смик–Тиндик. – Х.: Mikko, 128 с.(п)
Твори для середніх і старших школярів
Олександр ГАВРОШ. Галуна–Лалуна, або Іван Сила на Острові Щастя. – Л.: Видавництво Старого Лева, 376 с.(п)
Микола ГОГОЛЬ. Вій. – Х.: Mikko, 128 с.(п)
Андрій КОКОТЮХА. Таємниця козацького скарбу. – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 224 с.(п)
Всеволод НЕСТАЙКО. Загадка старого клоуна; Пригода в кукурудзі. – К.: Країна мрій, 272+298 с.(к)
Олекса РОСИЧ. Джовані Трапатоні. Сер. «Дивовижні світи». – Л.: Видавництво Старого Лева, 372 с.(п)
Володимир РУТКІВСЬКИЙ. Джури і підводний човен. – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 400 с.(п)
Марк ТВЕН. Пригоди Тома Сойєра. Сер. «Шукачі пригод». – К.: Махаон–Україна, 296 с.(п)
Розвиваюча та пізнавальна література
Олена АПАНОВИЧ. Козацька енциклопедія для юнацтва. – К.: Веселка
Людина. Факти у трьох вимірах. – К.: Махаон–Україна, 14 с.(п)
Галина МАЛИК. Чому я хлопчик? Як ти народився? Чому я дівчинка? Для чого потрібні тато й мама? – К.: Книжковий хмарочос, 16+16+16+16 с.(о)
Зірка МЕНЗАТЮК. Український квітник. – К.: Грані–Т, 64 с.(п)
Океанологія. Правдивий звіт про подорож на «Наутилусі». – К.: Махаон–Україна, 14 с.(п)
І.ПУСТИННІКОВА, Н.БЕЗПАЛОВА. Середньовічні замки Європи. – Х.: Mikko, 160 с.(п)
Усе про виживання у школі; Усе про виживання у поході. Абетка туриста. – Х.: Ранок, 64+64 с.(п)
Експерти номінації «ДИТЯЧЕ СВЯТО»
1. Іван АНДРУСЯК Поет, літературний критик
2. Галина БІЛЕНКО Заступник редактора журналу «Радуга»
3. Анастасія БОГУСЛАВСЬКА Журналіст газети «Україна молода»
4. Михайло БРИНИХ Літературний критик
5. Леся ВОРОНИНА Письменник, радіожурналіст
6. Олександр ГАВРОШ Літератор, журналіст
7. Галина МАЛИК Дитяча письменниця
8. Раїса МОВЧАН Старший науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
9. Костянтин РОДИК Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»
10. Галина РОДІНА Директор Центру рейтинґових досліджень «Еліт–Профі»
11. Олена РОДІНА Літературний редактор журналу Bazaar
12. Сергій РУДЕНКО Головний редактор сайту «Буквоїд»
13. Тетяна РЯЗАНЦЕВА Старший науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
14. Тетяна ЩЕРБАЧЕНКО Літературний критик, аспірант Інституту літератури НАНУ
15. Катерина ЩОТКІНА Заввідділу культури газети «Дзеркало тижня»
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
