Різдвяний піст, як і передвеликодній, триває 40 днів (з 28 листопада по 6 січня). Утім вважається менш суворим. У церковному уставі цей піст названий Чотиридесятницею, а також Пилипівкою, бо починається після дня пам’яті святого апостола Пилипа.
Слово «піст» означає стримання. Оскільки людина, за християнським віровченням, — це дух, який живе в тілі, то і піст має дві мети: духовну і тілесну. Духовний піст — це впокорення збурливих думок: заздрісних, гнівних, марнославних. Піст тілесний — тимчасова стриманість від певних різновидів їжі або ж від уживання їжі взагалі. Український поет–богослов Григорій Сковорода казав, що «піст — наймиліша, найугодніша річ для Бога».
Першу згадку про різдвяний піст подає у VIII сторіччі Коптський календар. На соборі 1166 року було ухвалено постанову для всіх християн дотримуватися посту впродовж сорока днів перед великим святом Різдва Христового. Основна мета зимового стримання — примирення з Богом, підготування до радісного свята народження Спасителя. А певні обмеження в харчуванні — це тільки один iз засобів досягнення цієї мети. Коли влаштувати звичайну «дієту», цим можна собі хіба нашкодити. Адже відомо, що зголоднілі люди, без духовної основи, стають роздратованими, а хтось ще й починає засуджувати тих, які не постять. «Що за користь, коли ми стримуємось від птиці і риби, — говорить святий Іоанн Злотоустий, — а братів гриземо й поїдаємо?»
Богослови наголошують, що духовний піст — важливіший за стримання від їжі. Адже людина, яка обмежує забаганки тіла і завдяки цьому занурюється глибше у світ духовний, зустрічається там не тільки з ангелами, а й з бісами. Отож у час посту радять довше молитися, читати Святе Письмо та Житія святих, відвідувати святі місця. Слід посповідатися і причаститися. Приступаючи до посту, треба порадитись зі священиком, розповівши йому про свій стан здоров’я, і попросити благословення. Не постити дозволено тим, хто подорожує, вагітним, дітям та хворим. Святі отці радять тим, хто впродовж посту споживає менше їжі, ніж зазвичай, зекономлені таким чином гроші віддавати убогим.