Я, виборець зi стажем, голосую бiльш як 50 рокiв. «Найчеснiшi» вибори були за радянської влади. Не звертали увагу на примiтивну агiтацiю, не цiкавилися прiзвищем кандидата — всi голосували «за кандидатiв блоку комунiстiв i безпартiйних». Протоколи голосувань заповнювали заздалегiдь, бюлетенi майже нiхто не рахував, результати — за 99,3%, взяли участь — 99,6%, зiпсованих бюлетенiв — 0,3%.
За часiв незалежностi рецидиви втручання влади у виборчий процес доповнилися i втручанням грошей, особливо за часiв Кучми. У 2003 роцi в Чернiговi обирали депутата до Верховної Ради. Кандидати — мешканець Чернiгова Іванов — поет, редактор газети «Гарт» i харкiв’янин Ярославський — банкiр, олiгарх. Я не зустрiчав чернiгiвця, який голосував за Ярославського, але вiн став депутатом.
Тижнiв через три зустрiв знайомого (у шiстдесятi роки працювали в однiй установi), колишнього номенклатурного чиновника. Постограмились. Я розповiв, що на пенсiї та пiдпрацьовую, маю понад тисячу гривень. Вiн вiдповiв, що теж на пенсiї, пiдпрацьовує в окружнiй комiсiї, за однi вибори має стiльки, що я не отримаю i за десять рокiв. Отака наша мажоритарна система виборiв!
Каруселi, голосування вдома, фальшивi бюлетенi, «мертвi душi», «пiдрахуї»... Виборець вiдреагував на це Майданом. Та все порочне згуртувалося й протиснуло у 2004 р. змiни до Конституцiї. Президентськi вибори 2004 р. (третiй тур) були бiльш–менш чесними (фальсифiкатори боялися вiдповiдальностi), як i парламентськi 2006 i 2007 рокiв, бо опоненти мали контролювати один одного.
Та виборчi технологiї вдосконалювалися. Популiзм сягнув апогею, а «космiчнi» манiпуляцiї «а–ля Черновецького» (грошi, гречка...) набрали неабиякий темп. Перед кожними виборами роєм ходять опитувачi: «за кого будемо голосувати», «коли у вас день народження», «чи задоволенi пенсiєю», «назвiть прiзвище i номер телефону», «а може, хочете голосувати вдома?».. Мої знайомi (подружжя пенсiонерiв) уже за два мiсяцi до виборiв щодня «веселi» (любителi). Обiцяють усiм, та не пам’ятають, за кого проголосували. Все ж по–чесному.
Існують й iншi манiпуляцiї. У другому турi президентських виборiв 2010 р. приписки голосiв за обох кандидатiв вiдбулися синхронно пiсля 17–ї години, тому данi екзитполiв i ЦВК збiгаються, а от по третiй графi (не пiдтримую жодного...) рiзниця 25%, бо за цю графу пiсля 17–ї години нiхто не боровся. Тож за «вiн» i «вона» голосiв додано, можливо, до 20%, що пiдтверджує i порiвняння явки виборцiв та результатiв голосування «проти всiх» на останнiх виборах.
Із 2006 р. за доступ до державного корита олiгархiчнi угруповання почали змагання за новим виборчим законом. Найцiннiшими бiйцями для них стали провокатори–зрадники в лавах опонентiв. Якщо їх своєчасно туди заслати й укорiнити, запровадити, заохотити «баксами», майном, дохiдним мiсцем — вiддача прогнозована. Такi технологiї були на озброєннi НКВС. Провокатори в полiтицi — що перевертнi у правоохоронних органах чи хабарники–колядники в судових мантiях. Нiщо так не ганьбить партiю у свiдомостi виборця, як зрадництво. Воно розвалило Народний рух, Соцпартiю, «НУНС», БЮТ, Народну партiю... Виборцi негативно ставляться i до зрадникiв, i до тих, хто їх тримав, i хто пригрiв. Я проаналiзував перехiд депутатiв i партiй iз стiйла у стiйло (перелiк зайняв би кiлька сторiнок). Висновок — це рух цiлеспрямований i корисливий — «корчемний», тому найбiльше провокаторiв сьогоднi згрупувалося в «Регiонах», i ще є охочi. Коли ж безпринципне збiговисько досягло критичної межi, то, аби втриматися у владi, зробило державний переворот (узаконило «тушок», неконституцiйно змiнило Конституцiю i виборчий закон), i вiдбудовує тоталiтарну вертикаль.
На останнiх виборах було задiяно всi «кращi надбання» минулих. Основна мета — мiнiмальна явка виборцiв, тодi кожен голос дисциплiнованого «симоненкiвця» буде за два, кожен голос удома, у психлiкарнi, владнiй установi, буцегарнi для владної команди потягне за два. Вiдштовхнуло виборцiв i безальтернативне формування виборчих комiсiй, манiпулювання списком кандидатiв, органiзацiйне безладдя до i в день виборiв. Така сама реакцiя i на рекламу з набридлими вождями на бiгбордах. Пустi партiї клюнули на це, та бiльш спритнi («Регiони») своєчасно зняли свого кумира з рекламних щитiв, а Тiгiпко ще 29 жовтня потискав руку на бiгбордах «сильним» висуванцям. Найтупiша реклама (голосуй за нормальних) була в «Народної партiї»...
Із кожними виборами бiля поштових скриньок нашого будинку «ростуть» купи паперового смiття, бо бiльшiсть людей викидає рекламнi агiтки не читаючи — не вiрять жодному слову вiд правлячих партiй та їхнiх сателiтiв — потенцiйних «тушок»...
І все ж основний бiй за владу вiдбудеться на парламентських виборах, на яких i буде задiяно всi манiпуляцiйнi технологiї, обкатанi на мiсцевих виборах... Та поки «великi пiдрахуї» призначатимуть суддiв i визначатимуться з Президентом, оточення якого «одноосiбно» призначає Генерального прокурора (а цих представникiв влади має обирати тiльки народ), доти вибори будуть сфальсифiкованi, влада i бiзнес корумпованi, резонанснi полiтичнi злочини до кiнця не розкриватимуть, а жодних суттєвих змiн на краще в країнi не вiдбудеться.
У цьому я переконаний тому, що не депутат, не полiтолог, не полiтик, а тiльки досвiдчений виборець iз пiвстолiтнiм стажем.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
