Хвиля європейських страйків докотилася й до Португалії. Учора тамтешні профспілки організували найбільший, як вони заявляють, за всю історію цієї країни генеральний страйк, скерований проти планів уряду в рамках бюджетних заощаджень скоротити зарплату бюджетників та кількість робочих місць. Із такої нагоди дві провідні профспілки країни, які зазвичай ворогують, об’єднали свої зусилля — на страйк вийшли працівники як приватного, так і бюджетного секторів економіки.
Як повідомляє «Франс пресс», за незалежними оцінками, до акції приєдналося близько півтора мільйона трудящих приватного та бюджетного секторів. Тобто стільки ж, скільки під час найбільшого досі страйку 1988 року. Учора в Португалії не працював жодний аеропорт, було скасовано понад 500 місцевих та міжнародних авіарейсів, паралізовані головні порти країни — Лісабон та Сетубал. Також не курсували три чверті потягів та 60 відсотків автобусів, не працювало метро в Лісабоні й річкове сполучення. Страйк зачепив роботу банків, ЗМІ, поставників пального і заправок, заклади освіти та охорони здоров’я.
«Трудящі продемонстрували надзвичайну мобілізацію», — заявив Мануель Карвальйо да Сільва, голова найбільшої португальської профспілки CGTP. Але провідна опозиційна партія страйк не підтримала, заявивши про намір схвалити урядові плани економії під час завтрашнього голосування в парламенті. Цими планами, зокрема, передбачено скорочення бюджетного дефіциту за наступний рік із 7,3% до 4,6% від ВВП. Для цього державні витрати у 2011–му буде скорочено на 5 мільярдів євро. Це при тому, що розмір дефіциту бюджету Португалії становить 11,9 мільярда. Профспілки стверджують, що головний тягар заощаджень лягає на плечі простих трудівників.
Соціалістичний прем’єр–міністр Жозе Сократеш відкидає застереження керівництва Євросоюзу, що Португалія може стати наступною після Греції та Ірландії країною, яка зазнає фінансового краху. Щоб такого не сталося, до боротьби iз кризою приєдналася навіть католицька церква країни. Архiєпископ міста Брага Жоржі Ортега закликав у відкритому листі всіх священиків північних регіонів Португалії пожертвувати свій місячний заробіток бідним, які найбільше потерпають від кризи.