Переважна більшість коментаторів визнала саміт глав 28 держав–членів НАТО, який минулої суботи завершився в Лісабоні, напрочуд успішним. Учасники засідання затвердили нову стратегічну концепцію Північноатлантичного Альянсу на найближчі десять років, домовилися розвивати систему європейської протиракетної оборони, запросивши при цьому до співпраці Росію, та ухвалили рішення про поступове виведення військ НАТО з Афганістану, яке планується повністю завершити до кінця 2014 року. Тож і сам генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен мав підстави назвати Лісабонський саміт «великим успіхом».
Нову стратегічну концепцію Альянсу на найближчу десятирічку без особливих дискусій затвердили ще в п’ятницю. Саме в ній міститься план будівництва натовської протиракетної оборони (ПРО) у відповідь на «реальне зростання загрози трансатлантичному регіону через поширення балістичних ракет». У новій стратегії враховано всі нові загрози ХХІ століття: тероризм, ракети, кібернетичні війни.
Співпрацю з Росією в рамках натовського ПРО концепція визнає стратегічною. До саміту більшість експертів прогнозували, що Москва не піде на співпрацю з НАТО в цьому питанні. Тож коли на саміті президент Дмитро Медведєв прийняв запрошення до подальших розмов про участь Москви в європейській системі ПРО, це стало певною несподіванкою. Щоправда, кремлівський лідер при цьому застеріг, що остаточного рішення Москва ще не ухвалила. «Двері до співпраці відкриті. Якщо ми не дійдемо згоди в справі європейської протиракетної оборони, то через десять років може розпочатися новий етап гонки озброєнь», — наголосив Медведєв.
У суботу головною темою обговорення був Афганістан. Участь у дискусії взяли глави не лише держав–членів НАТО, а загалом лідери майже 50 країн світу, які делегували свої військові контингенти до Міжнародних сил з підтримання безпеки (ISAF). Зокрема й президент Грузії Михаїл Саакашвілі, якому під час особистої зустрічі подякував за «значний внесок Грузії в місію міжнародної коаліції в Афганістані» президент США Барак Обама. У Лісабоні Саакашвілі заявив, що питання членства Грузії в НАТО буде розглядатися окремим пунктом, без прив’язки до України (нагадаємо, після Бухарестського саміту 2008 року наші країни в питанні членства йшли у парі). За його словами, через рішення України не вступати в Альянс «виникла небезпека, що питання про членство Грузії буде відкладатися, проте нічого такого не сталося — Грузію виділили в окремий параграф».
Учасники саміту домовилися до 2011 року поступово передати відповідальність за безпеку Афганістану місцевим силам, щоб до кінця 2014–го вони перебрали повний контроль над своєю країною, але точні дати залежатимуть від реальної ситуації в регіоні. На цей час в Афганістані перебуває 150 тисяч військовослужбовців НАТО та країн–союзників.
НАТО поважає позаблоковий статус як вибір України, але схвалює тісне співробітництво і залишає можливість для вступу України в Північноатлантичний альянс. Така позиція НАТО зафіксована в декларації, ухваленій за підсумками саміту в Лісабоні.
«Визнаючи суверенне право кожної нації вільно обирати свій спосіб гарантування безпеки, ми поважаємо українську політику позаблокового статусу. НАТО буде надавати необхідну допомогу Україні для імплементації широкого спектра внутрішніх реформ», — ідеться в документі. Союзники привітали бажання українського керівництва продовжувати особливе партнерство з НАТО через діалог на високому рівні в рамках Комісії Україна—НАТО та практичне співробітництво в рамках річної національної програми.
«У цьому контексті ми підтверджуємо, що двері НАТО залишаються відчиненими, так само як залишається в силі і рішення Бухарестського саміту, — підсумували глави держав і урядів країн НАТО. — Ми переконані, що обопільно вигідна спіцвпраця між Україною і НАТО залишатиметься ключовою справою для збереження миру і стабільності в євроатлантичному регіоні та за його межами, і високо цінуємо конструктивну роль України, яку вона відіграє в цьому сенсі, беручи участь в операціях НАТО».
Як відомо, на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року було прийнято рішення, згідно з яким Грузія і Україна стануть членами НАТО, якщо вони цього забажають і відповідатимуть необхідним критеріям.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
