Кензо Токада у вишиванці.
У мене фонтан емоцій від того, що доля подарувала такий шанс — зробити подарунок для самого Кензо, який приїздив на LvivFashionWeek, і від того, що все пройшло так чудово. Я давно захоплююся особистістю Кензо, його творчим шляхом, його дизайном і тим, як він поєднав в одязі японський колорит і сучасну моду. Він покинув університет і зайнявся дизайном одягу, і його нітрохи не хвилювало, що у школі модельєрів він був єдиним хлопцем. А перший магазин Jungle Jap, який він відкрив на Бульварах, далеко від наймодніших бутіків, Кензо відкрив на другий день після свого першого в житті паризького показу. Модельєр запропонував француженкам широкі рукави, як у кімоно — у 70–ті, коли всі носили облягаючи речі. Коли йому довелося залишити свій Дім Kenzo, у 2007–му дизайнер випустив колекцію, назвавши її за своїм прізвищем — Takada. Він вільний і неординарний.
Мені подобається шалене поєднання клітинки і квіткових мотивів, яке одразу видає стиль Кензо і вирізняє його серед інших дизайнерів. Подобається конструктивізм народного японського костюма, перенесений на європейський одяг. Мені імпонує його концепція поєднання національного і космополітичного, бо я також хочу показати в модному світі українську культуру по–новому і тому беру дещо з його творчості собі за приклад.
Коли директор LvivFashionWeek Петро Нестеренко запропонував зробити сорочку–подарунок для Кензо, я з радістю погодилася. Постало питання розміру — хотілося, щоб на ньому сорочка гарно сиділа, стовідсотково. І була єдина фотографія, де Петро з Роксоланою Богуцькою і Кензо на показах у Польщі. Я подивилася, що він за комплекцією схожий на Петра, і орієнтуючись на такий розмір — шила. Звісно, я знала, що він любить квіткові мотиви, але, крім того, вибрала те, що сама люблю найбільше — традиційну українську вишивку козацького бароко з яскравим, багатоколірним квітковим орнаментом: узяла вільний малюнок — це переосмислений мною узор сорочки козацької старшини. Поєднання натурального, невибіленого льону і найкращих бавовняних ниток британської фірми «Коутс», яка займається цим бізнесом понад 250 років, дали правильну рельєфність. Я знала, що він чорнявий iз сивиною, тому зупинилася на цій гамі — червоний, синій, зелений, чорний, жовтий, бордовий. Там 9 кольорів — це символ найвищої духовної гармонії. Дехто з львів’ян був шокований: це ж неправильна сорочка, вона не хрестиком вишита! Але мені навіть не довелося нічого пояснювати — слава Богу, там були люди, які знають, що українська гладь давніша за хрестик.
Після прес–конференції дизайнера запросили в окремий зал на каву, він тільки сів, одразу відкрив коробку, на якій теж вишитий квітковий орнамент і слова «На щастя, на долю, на довгі літа», і, як дитина, радісно почав розглядати подарунок. Перевірив виворіт, обдивився всі шви, і побачивши, що всередині вишивка така сама, як і зовні, сказав, що це дуже професіонально, якісно і дуже гарно. А ввечері він одягнув сорочку на показ. Кензо подивився мої колекції, найбільше йому сподобалася «Витинанка». На прес–конференції я запитала те, що мене найбільше цікавило: як відбувається відбір дизайнерів у Дім Kenzo і чи є шанс туди потрапити українцям. Він відповів, що дім Kenzo й інші бренди відкриті для іноземних дизайнерів — треба їхати, пробуватися, показувати, на що ти здатен.
Для мене також важливо, що Кензо виявився добрим, спокійним, відкритим. Він випромінює позитивну енергію — вузенькі очі й така широка посмішка. Навіть його французька мова з японським звучанням екзотично–красива. Під враженням від цієї зустрічі я зараз готую нову колекцію — важливо їх зберегти і органічно втілити.
Починався Тиждень з порогу — навпроти входу в «Мистецький арсенал» куратор проекту Ukraine Inspired, дизайнер Федір Возіанов представив невелику колекцію casual–речей — футболки та світшоти з патріотичними принтами та написами. >>
Катя Возіанова — засновниця ательє Indposhiv, донька дизайнера Федора Возіанова — маже п’ять рокiв тому знайшла вільну нішу: чоловічі костюми на замовлення. Нудне радянське слово «індпошив» написала латиницею і взялася до роботи. Це тільки на перший погляд здається, що Brioni та Ermenegildo Zegna задовольнили потребу багатих чоловіків у пристойних костюмах, а торгова марка «Михаїл Воронін» — не дуже багатих. >>
Український тиждень моди, що проходив iз 9 по 13 жовтня, дав відчуття, що країна перебуває напередодні створення повноцінної fashion–індустрії. Є UFW — з традиціями, патріотизмом, професіоналізмом. Є нібито альтернативні модні Дні — проект маргінальний, проте амбіційний. Є Львівський fashion week, і в ці дні вперше пройдуть «кучні» покази в Харкові. >>
Олега Скрипку в нас просто люблять. Здається, саме тому поява його в підсумковому дефіле на подіумі Українського тижня моди викликала шквал овацій. У кулуарах після закінчення першого дня Тижня, в якому Скрипка дебютував як дизайнер, більше критикували його колекцію, ніж захоплювалися. >>
33–й український тиждень моди наповнений ефектними заходами і медійними обличчями. 12 жовтня на подіум UFW вийдуть 12 телеведучих групи каналів «1+1» у вбранні від українських дизайнерів — і Лідія Таран, і Алла Мазур, і Данило Грачов, і Руслан Сєнєчкін, і Юлія Бориско, і Василіса Фролова. >>
