У Тернопільському міськрайонному суді нарешті завершено слухання справи щодо трагедії на залізниці неподалік обласного центру, яка сталася 14 лютого минулого року. Тоді невеликий приватний автобус ПАЗ–32053 із 25 пасажирами, що здійснював звичайний ранковий рейс від приміської автостанції до села Скоморохи, зіткнувся на нерегульованому залізничному переїзді з дизель–поїздом. Як наслідок — п’ятеро людей, серед яких був і 46–річний водій «пазика», загинули, решта отримали серйозні травми, які дехто заліковує й досі.
Розслідуванням трагедії (серед основних версій розглядалися раптова технічна несправність автобуса та різке погіршення самопочуття водія в момент наближення до залізничного переїзду) займалася спеціально створена урядова комісія, до складу якої входили посадові особи «Укрзалізниці», «Укравтодору» та МВС. Покійного водія, який із незрозумілих причин проігнорував світлову й звукову сигналізацію, на швидкості врізавшись у локомотив, виправдати було вже неможливо. Тим часом дружина покійного навіть у своєму великому горі, прагнучи встановлення справедливості, звернулась до транспортної прокуратури з заявою, у якій вимагала визнати і вину перевізника, тобто приватного підприємця, який був власником автобуса і роботодавцем її чоловіка.
Кілька місяців тривало у міськрайонному суді Тернополя слухання справи щодо звинувачення 43–річного приватного підприємця Володимира Демчишина у порушеннях Закону «Про охорону праці», що призвело до трагічних наслідків. І за цей час одержала підтвердження ціла низка кричущих фактів, які так чи інакше зробили обставини аварії можливими. Приміром, те, що водії на цьому маршруті могли працювати по 18 годин на добу два–три дні поспіль, що, зрозуміло, аж ніяк не сприяло їх можливості працювати безпечно. Або те, що перевізник самовільно вніс зміни до маршруту задля заїзду в село Прошову, бо в іншому випадку «пазик» узагалі не мав би перетинати фатальний залізничний переїзд.
Врахувавши ці та інші законопорушення та зваживши важкість наслідків аварії, суд засудив Володимира Демчишина до шести років позбавлення волі з подальшим позбавленням на два роки права займатися наданням будь–яких послуг, пов’язаних із транспортними перевезеннями. У горе–перевізника конфіскували чотири автобуси (після їх реалізації виручені кошти мають виплатити сім’ям потерпілих). А також зобов’язали сплатити понад 300 тисяч гривень моральної компенсації родинам людей, які загинули.