Риба як розвага, а не їжа

18.11.2010

Озеро «Берізка» в київському Гідропарку ще недавно могло називатися звичайною калюжею. Через недбалість муніципальних служб його так замулило, що рівень води на середині був лише по пояс. Звісно, ні про яку риболовлю не могло бути й мови. А минулої зими під кригою загинула й остання риба. Втім уже цієї весни ситуація на озері може суттєво змінитися: його очи­стили, поглибили до 12 метрів. А вчора сюди випустили пробні 2 тонни коропу для спортивної риболовлі.

Дорослі коропи, завдовжки майже по лікоть, під тиском води вискочили з «рукава», під’єднаного до спеціальної машини, деякий час дезорієнтовано плавали під берегом, але згодом пішли на глибину. Тепер риба відзимує, а після нересту, навесні, перетвориться на живу розвагу для рибалок.

Як розповiв пресі Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України, рибальство на озері буде культурним: «Усе, що рибалки тут зловлять, мусять відпустити назад у воду. Тут буде стенд, де можна сфотографувати та заміряти свою здобич, але на тому — все. За рибою для їжі треба йти в супермаркет, а тут люди отримуватимуть насолоду від процесу». Аби ніхто не забирав рибу, біля озера чергуватимуть дружинники Асоціації рибалок України.

Навколо «Берізки» виросте необхідна інфраструктура, але саме рибальство залишатиметься безплатним. Гроші для облаштування озера виділила компанія «Форест парк». Близько 2 мільйонів гривень вже витрачено на очистку озера та 200 тисяч — власне на рибу. Всього у проекті планують використати 5 мільйонів гривень.

В Асоціації рибалок не приховують, що одним показним зарибленням зробити щось суттєве неможливо, а своєю акцією хочуть привернути увагу до ситуації, що склалася з охороною природи в Гідропарку та в Україні взагалі. «Нині невеликі водойми, річки і озера в країні у жалюгідному стані, кожен, хто має до них вихід, вважає річки та озера своєю власністю, ставить греблі, здає в оренду, забруднює тощо», — розказав кореспонденту «УМ» пан Чистяков.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>