Михайло Єжель: Озброєння має бути нове й українське!

Відомо, що українське військо стоїть на межі: відступати нема куди, започатковані перехід на професійну армію та переозброєння треба проводити далі. Новонабутий позаблоковий статус не лише не скасовує цього, навпаки — потрібна нова зброя, професійний боєць із вищою зарплатнею. Міністр оборони — свого роду заручник цих завдань. Він відповідальний за них, але залежний від волі вищого керівництва держави, особливо від фінансування, яке отримують Збройні сили. Про плани з підвищення зарплатні військовослужбовцям, прийняття на озброєння нової вітчизняної зброї та про те, як підвищити престиж армії в суспільстві — читачам «УМ» розповідає міністр оборони Михайло Єжель.

«Діагноз» та «кошторис»

— Михайле Броніславовичу, як було оголошено нещодавно, практично завершено проведення Другого оборонного огляду. Чи можете ви вже зараз окреслити його головні висновки?

— Оборонний огляд — це як обстеження в лікарні. Людина приходить і їй ставлять діагноз. Так само ми оцінюємо стан Збройних сил, треба знати, що можна лікувати, а чого слід позбутися, видалити хірургічним методом. Усі минулі роки систематичні недофінансування нашаровувалися одне на одне, тому деякі «хвороби» Збройних сил набули хронічного характеру. Це технічний стан озброєння, відсутність надходжень нових зразків зброї, кадрові питання, матеріально–технічне забезпечення: якщо ми постійно брали з цього кошика, не поповнюючи його, то що ж там залишилося?

Відсутність достатніх ресурсів для проведення воєнної реформи та неефективна система управління ресурсами в попередні роки розбалансували виконання намічених планів та програм, негативно вплинули на ступінь готовності Збройних сил України до виконання завдань за призначенням. Тому постала необхідність розробити довгострокову стратегію розвитку сектору безпеки й оборони, яка б системно враховувала, як усебічну оцінку загроз національній безпеці, так і фінансово–економічні можливості держави. На вирішення цих завдань ми і спрямували зусилля під час оборонного огляду. Під час оборонного огляду вперше здійснено комплексну оцінку стану й готовності Збройних сил України, інших складових Сектору безпеки й оборони України до спільного виконання завдань гарантування безпеки й оборони держави, уточнено довгострокові перспективи їх розвитку, визначено потреби в матеріальних, фінансових та людських ресурсах для забезпечення захисту національних інтересів. За результатами оборонного огляду підготовлено Стратегічний оборонний бюлетень — концептуальний документ, що визначає стратегію розвитку складових Сектору безпеки і оборони на перспективу до 2025 року. Для його реалізації Кабінет Міністрів України разом iз причетними до питань безпеки та оборони міністерствами і відомствами відпрацює відповідні плани та програми, виконання яких буде на контролі у керівництва держави.

— Минулі роки було чути постійні нарікання на недофінансування армії. Чи покращиться ця ситуація найближчим часом?

— Цьогоріч, нарешті, почалося ритмічне фінансування Збройних сил — і ситуація одразу покращилася. Зараз оборонне відомство за загальним фондом профінансоване на 99,5%. Ми отримали кошти на відновлення підводного човна «Запоріжжя», на ремонт фрегата «Гетьман Сагайдачний», корвета «Тернопіль», який, до речі, зараз несе службу в Середземному морі. Ми відновили гідроакустику, адже досі на кораблях не було в строю жодної гідроакустичної станції. Відновлюються засоби зв’язку й багато іншого.

Водночас ми поступово відновлюємо наш авіаційний парк. У непростих економічних умовах на миколаївському заводі НАРП ми подовжили ресурс двом військово–транспортним літакам Іл–76. Зараз на підході ще один літак цього типу. Ми маємо багатоцільові винищувачі МіГ–29, які відновлено на львівському заводі. Ще три літаки Су–27 — дві «спарки», один бойовий — стоять зараз на «Міг–ремонті». П’ять літаків Л–29 модернізують у Чугуєві та Одесі. Тож якщо Міноборони зможе регулярно, а ми до цього йдемо, щомісячно, щоквартально — фінансово забезпечувати роботу підприємств, то вже за один рік нам вдасться підняти на крило від 40 до 45 літаків різних типів із подовженим ресурсом або модернізованих.

У цьому році було поставлено до строю 19 вертольотів Мі–24 та Мі–8, що залучаються насамперед до виконання завдань у складі миротворчих контингентів. Зараз Міністерство оборони реалізовує програму відновлення справності радіолокаційних станцій. У багатьох iз них закінчився термін експлуатації. Вітчизняні підприємства мають потенціал, як для виробництва принципово нових РЛС, таких, наприклад, як «Пелікан», так і для модернізації наявних систем через переведення їх на сучасну елементну базу. Я маю на увазі станції П–18. Словом, у Повітряних силах України ведеться копітка робота.

Згідно з концепцією реформування армії до 2015 року, вперше ми складаємо плани, виходячи не з ресурсу який маємо, а навпаки, з ресурсу, яким нас держава забезпечує під виконання цих планів. Зараз у проекті бюджету на потреби Збройних сил передбачено 13,6 мільярда гривень. Я переконаний, що це потужний ресурс і, відповідно, завдання, які передбачені концепцією подальшого реформування Збройних сил, будуть обов’язково виконані.

— З 1 грудня цього року оголошено підвищення зарплатні військовослужбовцям на 55%. Це вже позитив, але які подальші плани, чи зростатиме грошове утримання військових і надалі? Адже просто необхідно довести рівень зарплат українського солдата й офіцера хоча б до рівня їхнiх російських колег.

— Безумовно, соціальні питання — найболючіші. Отож це один з основних напрямів видатків у Міністерстві оборони. З 1 грудня запроваджують підвищення премій офіцерам на 55%, а військовослужбовцям–контрактникам — на 70%. Як і обіцяли, ми майже вдвічі збільшили грошове забезпечення льотному складу та тим, хто служить на флоті. Додатковий ресурс спрямовуємо на завершення будівництва житла. Те завдання, яке ставить Президент — 2 тисячі квартир у цьому році, ми безумовно виконаємо. І це тільки початок.

Нова зброя: що і коли

— А які перспективи програм переозброєння, закупівель нової зброї?

— Головне — створити щось нове. Армія і флот повинні отримати сучасне озброєння. Мають надходити нові зразки зброї і техніки. Було б чудово, якби до строю став також новий корвет, який ми створюємо власними руками і власною головою, якби ми завершили роботу над вітчизняним ракетним комплексом, запустили у серійне виробництво військово–транспортний літак Ан–70, якби втілили в життя все, що напрацьовано у попередні роки, аби люди бачили — ось воно нове! І наше, українське!

— Останнім часом часто доводиться чути думку про «перегляд доцільності» будівництва кораблів класу «корвет» для Військово–Морських сил України. Чи справді майбутнє корветної програми під загрозою?

— Ні, будівництво кораблів класу «корвет» залишається одним із пріоритетних напрямів. Водночас сьогодні у державі немає достатньо коштів для реалізації проекту «корвет». Але у людей є велике бажання. І не тільки у нас, військових, а насамперед у колектива «Чорноморського суднобудівного заводу». Уже зараз вони роблять усе можливе, щоб перший корабель цього класу якомога швидше зійшов зі стапелів заводу. Виходячи з узгоджених iз Мінфіном видатків Міністерству оборони на 2011—2015 роки, постійне і ритмічне фінансування робіт у рамках проекту «корвет» розпочнеться з 2012 року. Але незважаючи на це, роботи не припиняють. За світовою та вітчизняною практикою, будівництво корабля починається паралельно з розробкою конструкторської документації. Наразі вже готовий технічний проект корабля, суднобудівники виготовили закладну секцію, триває підбір систем озброєнь, завершується робота над проектом розпорядження Кабміну «Про затвердження Концепції державної цільової програми будівництва кораблів класу «Корвет», згідно з яким до 2021 року має бути збудовано чотири «корвети».

— А яке майбутнє іншого важливого стратегічного проекту — розробки оперативно–тактичного ракетного комплексу «Сапсан»?

— Цей ракетний комплекс значно підвищить бойовий потенціал Збройних сил. Дослідно–конструкторську роботу веде «Конструкторське бюро «Південне» у Дніпропетровську. За своїми технічними характеристиками цей ракетний комплекс не поступається світовим аналогам. Зараз завершили розробку ескізного проекту. За умови необхідного фінансування, ракетний комплекс буде прийнятий на озброєння у 2016 році. Передбачається, що перші зразки мають надійти на оснащення Збройних сил вже у 2017 році.

— Україна — один із провідних виробників бронетехніки. Але, перед виходом зброї чи техніки на світовий ринок, є неписане правило, що їх має використовувати армія країни–виробника. Збройні сили України вже мають на озброєнні певну кількість танків БМ «Булат». А які подальші плани щодо оснащення українського війська цими танками та новітнім танком БМ «Оплот»?

— Танк БМ «Булат» прийнято на озброєння у 2004 році. Модернізація танка Т–64Б до виду БМ «Булат» проводиться за трьома основними напрямами: по вогневій потужності, по захисту і по рухомості. Вже модернізовано й поставлено до війська 56 танків БМ «Булат». Минулого, 2009 року, Міноборони уклало державний контракт із Харківським заводом імені Малишева на модернізацію ще 29 танків. Контракт має завершитися в 2011 році. Всього ж до кінця 2015 року наша армія отримає 85 танків БМ «Булат», тобто два танкові батальйони. Що ж до бойової машини «Оплот», то його прийнято на озброєння у 2009 році. Тоді ж із заводом імені Малишева укладено контракт на закупівлю десяти таких танків. Однак реалізація проекту почалася в умовах дефіциту коштів, і зараз профінансовано лише 14% від суми контракту. Проте вже у наступному році до Дня Незалежності ми матимемо на озброєнні10 «Оплотів».

— Інше дітище харківських танкобудівників — бронетранспортер БТР–4 — уже постачають до Іраку, а незабаром, можливо, і до Македонії. Чи планується закупівля БТР–4 для Збройних сил України?

— Бронетранспортер БТР–4 теж розробляють на «Харківському конструкторському бюро машинобудування імені Морозова», зараз робота перебуває на етапі виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх випробувань. Завершення цих робіт та прийняття БТР–4 на озброєння планується у 2012 році. До війська він почне надходити з 2013 року.

— Зараз у світі відбувається чергова зміна поколінь камуфляжу, все більше країн переходять на «цифровий малюнок», зокрема і наші сусіди — Росія та Білорусь. На Заході поступово вводиться у вжиток так зване «спорядження піхотинця майбутнього» з широким запровадженням електроніки. Чи планується найближчим часом модернізація польової уніформи та спорядження українського солдата?

— Дійсно, у минулі роки, через недостатнє фінансування розробки сучасного бойового спорядження та озброєння піхотинця, Україна суттєво відстала у цьому питанні від армій іноземних країн. Тому ми працюємо над ним, проводимо експериментальну експлуатацію та випробування деяких предметів речового майна та видів спорядження піхотинця. У тому числі це і зразки нової, покращеної, форми одягу. Вже до кінця поточного року фахівці зроблять висновок щодо можливості прийняти ці предмети форми одягу та спорядження на забезпечення Збройних сил України.

Про «Соколів», «НИТКУ» і піратство

— Днями з’явилася інформація, що використання полігону «НИТКА» російськими льотчиками палубної авіації стане дорожчим...

— Усе має свою ціну. Я не можу сказати, які кошти потрібні на утримання та експлуатацію цього унікального тренувального комплексу. Однак ціни на газ, електроенергію зростають, і це, звичайно, вплине на вартість експлуатації полігону «НИТКА». Наразі ми проводимо розрахунки, щоб сказати: ось ціна використання полігону «НИТКА», година польоту коштує стільки–то.

— Які плани щодо участі Збройних сил України в антипіратській операції Євросоюзу «Аталанта»?

— Ми вже відіслали українського офіцера в штаб операції. А далі, гадаю, прийде час, коли наші кораблі, у складі міжнародних сил, що застосовуються у боротьбі з піратством, будуть супроводжувати українські судна в небезпечних регіонах світового океану.

НА КРИЛО!

— І Президент Віктор Ющенко, і його наступник Віктор Янукович заявляли, що необхідно відновити відому пілотажну групу «Українські соколи». Які кроки вже робляться в цьому напрямі?

— Не багато країн світу мають можливості демонструвати майстерність своїх військових пілотів на престижних авіаційних шоу. У нашої держави є такі можливості. Ми повинні «поставити на крило» пілотажну групу «Українські соколи», як це було на початку нашої незалежності, коли українські повітряні аси демонстрували фігури вищого пілотажу в багатьох країнах світу. І головним є те, що Президент України Віктор Янукович прийняв відповідне рішення. Але питання про відновлення тієї самої пілотажної групи вже не стоїть. На порядку денному створення нового підрозділу, для чого потрібно відремонтувати літаки, відібрати льотчиків, навчити їх. Тобто це цілий комплекс завдань, які стоять перед нами. І я переконаний, що Україна повинна мати «Українських соколів», які сприятимуть покращенню іміджу та підвищенню престижу нашої держави на міжнародній арені. «Українським соколам» бути! — так сказав Верховний головнокомандувач Збройних сил, і ми це зробимо!