Ядерна установка «Джерело нейтронів», яку планують запустити навесні 2014 року на промисловому майданчику Харківського фізико–технічного інституту, — стовідсотково безпечна для міста, повідомив пресі директор ХФТІ Іван Неклюдов у відповідь на вимогу екогрупи «Печеніги» провести публічне обговорення нового проекту. Екологи вважають, що імпульсний ядерний реактор може бути небезпечним для городян. «Хочу підкреслити: розробляється не реактор, а підкритична збірка, якою управляє прискорювач, тому ядерний вибух не можливий у принципі, — коментує закиди «зелених» учений. — Санітарна зона «Джерела нейтронів» буде обмежена стінами приміщення, у зв’язку з чим вплив на населення і довкiлля повністю виключено».
Спільний проект Харківського фізико–технічного інституту та Арагонської національної лабораторії (США) виник як компромісний варіант у процесі переговорів про передачу Україною своїх запасів високозбагаченого урану. Більша з двох партій ядерного палива, яким володіє наша держава і з яких потенційно можна виготовити вибуховий пристрій, зберігається саме у стінах ХФТІ. За попередньою домовленістю, харків’яни використають свій високозбагачений уран як паливо для нової установки. А будівництво її частково профінансує США, виділивши для реалізації цього проекту 25 мільйонів доларів.
Як «УМ» уже повідомляла, «Джерело нейтронів» — це прототип так званих підкритичних збірок, що не поступаються коефіцієнтом корисної дії обладнанню нині діючих атомних станцій, але вважаються більш безпечними й екологічно чистими. За ними, кажуть учені, — майбутнє. Тож, аби не відстати від світу, а головне — провести модернізацію власних АС та збудувати більш сучасні ядерні реактори, харківським фізикам і потрібна вищезгадана експериментальна база. Цінність нової установки і в тому, що проведені на ній дослідження допоможуть створити реактори, в яких повністю спалюється уран. Наразі проблема зберігання відпрацьованого ядерного палива є однією з найактуальніших для світової спільноти.
Ще одне функціональне призначення технічної новинки — допомога медицині. Йдеться про сучасні методи боротьби з онкохворобами, виробництво медичних ізотопів, новітні методи діагностики серцево–судинних недугів на молекулярному рівні. Тобто у медиків з’явиться можливість виявляти проблемні зони у людському організмі ще задовго до того, як та чи інша хвороба нагадає про себе.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
