У ніч із середи на четвер українська співачка Руслана тріумфально здолала півфінал «Євробачення-2004». Результати голосування організатори конкурсу вирішили не розголошувати, аби у фінальних змаганнях цифри-рейтинги нікого з міжнародної аудиторії не підштовхували до якихось упереджених висновків, але про те, що «Дикі танці» Руслани були чи не найцікавішою позицією півфіналу в Стамбулі, можна говорити напевно. Всі, хто дивився пряму трансляцію півфіналу «Євробачення» у середу, зітхнули з полегшенням: ставка на національну самобутність, карпатський колорит, музику не просто танцювальну — потужну, яскраву, енергетичну — спрацювала, і є велика впевненість у тому, що так буде і у фіналі.
Чесно кажучи, до компанії півфіналістів зауважень назбиралося чимало. Як суто технічних: артистів, що потрапляли у всі ноти, було не так багато, як хотілося б. Так і образно-візуальних: мало хто вразив справді цікавим номером чи новим словом у естрадній моді. До Руслани у цьому плані — жодних претензій. Виконання — без браку, трембіти, вогонь, балет забезпечили, як і планувалося, «Диким танцям» фантастичну видовищність, а костюми зі шкіри, заліза та натурального хутра були наче живим мазком на тлі повального біло-рожевого гламуру. Здивувало засилля дуетів, причому дуже схожих між собою. (Згадайте представників Литви та Словенії, наприклад, і знайдіть три відмінності). І артист нині в Європі пішов якийсь мляво-анемічний. Співають повільні композиції так, наче на той світ збираються. Так і хочеться сказати: беріть приклад з вашого колеги з Греції! До речі, дуже добре, що виступ грека був якраз перед виходом Руслани — сексапільний мачо разом зі своїми красуньками з балету, що влаштували невеличкий, абсолютно пристойний стриптиз, так доречно розпалили публіку «Євробачення».
Пісенний конкурс «Євробачення 2004» — найпотужніший: рекордна кількість учасників (36) і вперше два етапи. І хоча працювати у новому форматі завжди непросто, цього разу все пройшло без ексцесів та накладок. Отже, півфінал — позаду, фінал — завтра, у суботу, 15 травня. Перший Національний знову запрошує подивитися його у прямому ефірі (початок — о 22:00).
Руслану називають фавориткою конкурсу і пророкують їй дуже високе місце у фіналі. Сама вона каже, що не звертає уваги ні на які прогнози, не моніторить з цього приводу інтернет, а просто готується виступити якнайкраще.
Стискаємо кулаки й починаємо вболівати. Зрештою, потужні імпульси здатні долати навіть величезні відстані.
Wild Dances
Just maybe I'm crazy,
The world spins round and round and round
shi-di-ri-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
shi-di-ri-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
I want you to want me as I dance
Round and round and round
shi-di-ri-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
shi-di-ri-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
Forever and ever go, go, go wild dancers!!
Day-na-day-na Wanna be loved
Day-na Gonna take my wild chances
Day-na-day-na Freedom above
Day-na-da-na-da I'm wild 'n' dancing
Hey!
Desire, inside two,
My head spins,
Round and round and round
Hey, shi-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
Hey, shi-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
I want you to want me
So I dance
Round and round and round
Hey, shi-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
Hey, shi-di-duy, shi-di-ri-di-da-na
Forever and ever go, go, go wild dancers!!
Day-na-day-na Wanna be loved
Day-na Gonna take my wild chances
Day-na-day-na Freedom above
Day-na-da-na-da I'm wild 'n' dancing
He-e-e-ey !
Dance forever, come and be mine,
Dance together, till the end of time
Dance together go, go, go wild dancers!!
Day-na-day-na Wanna be loved
Day-na Gonna take my wild chances
Day-na-day-na Freedom above
Day-na-da-na-da I'm wild 'n' dancing
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
