У нашій державі, де правова система — наче слизька ковзанка, такі історії можуть трапитися з будьким. Простий українець беззахисний перед беззаконням та самоуправством: ситуація зі столичним двірником Валентиною Яровою — яскраве тому підтвердження. Жінка отримала сім років тому соціальне житло в новобудові. Але одного «чудового» дня потрапити у займану квартиру не змогла — без попередження в її оселю увірвалися невідомі, винесли звідти меблі, речі й поставили металеві двері, подякувавши за проведену роботу всім «небайдужим». Відтепер жінка ночує у під’їзді. У черзі на виселення — двоє сантехніків.
«Сплю на килимку в під’їзді»
Мешканку Дарниці Валентину Ярову виселили з квартири минулого вівторка. Вранці син сусіда Сергія Мазура, який ішов до технікуму, побачив, що двері квартири №138 вирізають спецінструментами люди у формі охоронців. Так Валентина Ярова дізналася про виселення. І одразу ж примчала додому. Під квартирою юрбилося керівництво ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) «Вишняківська — 9» і працівники охоронної фірми. Жінка зчинила ґвалт. Один з охоронців миттєво на це зреагував — відштовхнув Валентину Миколаївну подалі від її помешкання, так, що вона опинилася біля дверей навпроти — квартири Сергія Мазура. «Це наче нашестя якесь зчинилося, — розповідає Валентина Ярова, — взялися все виносити, продукти з холодильника кинули на речі з шафи. А мене за шкірки викинули з будинку». Проте охоронці не встигли винести з будинку все — на виклик пані Валентини швидко приїхали працівники міліції, і охоронці стали поводитися чемніше. Проте, як з’ясувалося, «сторожі порядку» нікого затримувати не збиралися, бо, як каже пані Ярова, зауважили, що «в документах не розбираються». Дільничний наряд, який прибув на їхню зміну, до дверей квартири не потрапив — виконувачка обов’язків керівника ОСББ Фатіма Сапіна повела їх до свого кабінету і конфлікт залагодила, а Валентина Миколаївна вислухала претензії дільничного через «брехливий виклик».
«Тепер я сплю на килимку в під’їзді, разом зі своїми мішками. Внесла їх знадвору, бо все ж попсується і «зацвіте», меблі лишила у целофані біля вхідних дверей. Грошей, щоб самій свої нажитки кудись вивезти, немає. У сестри, з якою жила у квартирі, — анемія, багато пішло на лікування. Та й не маю куди вивозити, — розповідає Валентина Ярова. — Чергуємо бiля клунків iз сестрою по черзі».
«Із нас роблять бомжів»
Історію, яка передувала події, Валентина Ярова розказала «УМ» у п’ятницю на кухні у квартирі слюсаря Сергія Мазура. «У 2003 році в цьому будинку я, Сергій Васильович Лучук і Сергій Григорович Мазур отримали двокімнатні квартири, — схвильовано починає оповідь Валентина Ярова. — Їх нам надало житлове управління «Західне» (вже розформований підрозділ «Київміськбуду») як своїм працівникам. Ми підписали отакі договори безстрокової оренди цих приміщень (показує документ. — Авт.). Але права власності на житлову площу ми не отримали, бо «Київміськбуд» попросив відпрацювати після вселення десять років, щоб «не втекли» — не розрахувалися з роботи. У Дарницькій районній адміністрації є документи, що в цьому будинку, на Вишняківській, 9, є три наші квартири, соціальне житло. Але з нас поступово і впевнено роблять бомжів. Я вже от не маю, де ночувати...».
Як розповідає пані Валентина, скоро після того, як у будинку на Вишняківській, 9 у 2006 створили ОСББ, двом слюсарямсантехнікам Лучуку, Мазурові і їй, двірникові, дали зрозуміти, що вони в будинку зайві. Мовляв, будинок за інвесторські кошти будували, отож — інвестори мають повне право розпоряджатися, що з ним робити. Виселяти три сім`ї ОСББ взялося через суд. Півтора року тягнувся ланцюжок слухань. Керівництво об’єднання співмешканців уперто наполягло, що Сергія Лучука, Сергія Мазура та Валентину Ярову необхідно виселити з квартир, бо вони не мають ордерів. Суд прислухався до аргументів ОСББ і відповідне рішення виніс рік тому. Але, як говорить пані Валентина, у ньому не йшлося про сім’ї працівників, а відтак вони мають повне право проживати у квартирах і надалі. Проте, як з’ясувалося під час розмови, хто насправді є власником житлових площ, де проживають ці три сім’ї, — не зрозуміло, житло в районній адміністрації розцінюють як «безхозне».
Валентина Миколаївна обурюється, адже справа до суду могла і не дійти, якби вчасно втрутилося керівництво товариства «Новобудова». У цій організації працюють мешканці соціальних квартир на Вишняківській, 9 після того, як «Західне» розформували. За словами пані Валентини, «Новобудова» — його правонаступник. У «Новобудову» трійця зверталася з проханням направити в Дарницьку адміністрацію клопотання, щоб їм місцева влада таки дала ордери на квартири. Однак, як каже Валентина Миколаївна, «Новобудова» і зараз, незважаючи на те, що жінку виштовхали з клунками надвір, не виявляє особливого бажання втручатися у справу і відстоює позицію своєї крайньої хати. Хоча клопотання від товариства в адміністрації є.
«У рішенні суду, на яке спирається ОСББ, говориться про те, що нас треба виселити, — приєднується до розмови інженер, колишній сантехнік Сергій Лучук. — Кому передати ключі від квартири — не вказано, я їх передав дружині. 14 грудня буде засідання — ми судимося з Дарницькою адміністрацією щодо видачі ордерів. Тоді й мають винести остаточне рішення. Поки йдуть слухання — нас не мають чіпати. Тим паче, Валентині Миколаївні ламали двері без присутності представника виконавчої служби і працівників МВС. Це ж просто розбій!».
Пан Сергій упевнений, що ОСББ на їхні помешкання можуть мати «бізнесові плани». «З 221ї квартири зробили перукарню, колись там було службове житло, — зауважує Сергій Лучук. — Може, і в наших оселях офіси відкриють, з оренди матимуть гроші. Але я свою квартиру просто так віддавати під це діло не збираюся. З цього приводу вже мав розмову із заступником начальника Дарницького відділку міліції. Я так і сказав: маю сокиру під дверима, будуть дертися — одногодвох точно зарубаю. За себе не ручаюся».
«Ми нікого 2 листопада не виселяли!»
«УМ» поспілкувалася з Фатімою Сапіною, виконувачкою обов’язків керівника ОСББ «Вишняківська — 9». За її словами, квартири, з яких планують відселити працівників «Новобудови», належать членам ОСББ. От тільки ніхто з них не може оформити на квартири права власності. Пані Фатіма пояснює це так: усі мешканці будинку, які вклали кошти, претендують на шматочок тієї площі.
На запитання, чому з 138ї квартири представники приватної охоронної фірми винесли речі й зламали замки, пані Фатіма відповіла, що такого просто не було: «Ніхто нічого не ламав, Ярова добровільно виселилася ще рік тому, згідно з рішенням суду. Це — неправда». Сапіна не визнала факту зламу дверей навіть після цитування повідомлення, зірваного журналістом поблизу кабінету бухгалтера ОСББ, в якому, зокрема, йшлося: «Сьогодні, 02.11.2010 року о 9.00 членами правління, ревізійної комісії та небайдужими мешканцями нашого будинку було винесено речі з квартири №138, у якій незаконно проживала Ярова В.М.». «Та нікого ми не виселяли 2 листопада! Може, то були не її речі... Ярова там не проживала», — наголосила Фатіма Сапіна.
Самоуправство чи справедливість?
«УМ» звернулася до заступника голови третейського суду при ВГО «Захист прав споживачів фінансових послуг» Анатолія Соболевського, аби отримати фаховий коментар щодо ситуації, що склалася в будинку на Вишняківській, 9:
«Найперше, що слід сказати: наше законодавство не передбачає документів, які б зобов’язували людину працювати 10 років, щоб отримати право власності на квартиру. А договір оренди можна укладати тільки з власником житла. ЖУ «Західне» — підрядник, а не власник (якщо будинок справді зводили за інвесторські кошти). Отож усі квартири справді належать об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку. Тому виселити мешканців, які не мають права власності на житло, члени ОСББ мають повне право. Проте не в такий спосіб, як це відбулося. Відповідно до Кримінального кодексу, дії охоронної фірми можна кваліфікувати мінімум як самоуправство, незаконне проникнення в житло. Такі дії може здійснювати тільки виконавча служба, згідно з відкритим виконавчим провадженням за рішенням суду. Просто так зрізати у квартирі двері — це злочин у будьякому випадку. Тому, очевидно, цей факт і приховують.
Великою помилкою Сергія Лучука, Сергія Мазура та Валентини Ярової було те, що вони одразу не оформили документів на право власності, а фактично повірили «на слово» і вирішили чекати 10 років».
P. S. Поки цей матеріал готувався до друку, Валентина Ярова вивезла свої речі з під’їзду. Сергій Лучук говорить, що точно не знає, куди, однак, швидше за все, в підсобні приміщення «Новобудови».
