Підземні півсотні

06.11.2010
Підземні півсотні

Таким метро було 50 років тому. (Фото з сайту community.livejournal.com)

У ці дні столичний метрополітен відзначає неабияке свято — 50 років. Офіційні заходи, «паркетні» зустрічі з найвищими посадовцями держави, нагороди, дипломи, теплі слова й чергові гвоздики для ветеранів метрополітену — усього цього буде вдосталь. Крім того, метрополітенівці підготували святкові сюрпризи для киян.

Відзначають 50–річчя підземки вже давно. «УМ» писала про відкриття рухомого вагона–музею, фотовагона та проведення інших акцій із поміткою «50–річчя Метрополітену». А в останні дні урочистості набрали особливого розмаху. Так, цього тижня в інженерному корпусі метрополітену на станції «Площа Льва Толстого» пройшла презентація єдиного диспетчерського центру, а згодом у КМДА було погашено спеціальну поштову марку «50 років Київському метрополітену». Крім того, міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов та перший заступник міського голови Олександр Попов привітали колектив та нагородили його почесними грамотами.

Днем раніше, в лектродепо «Дарниця» відкрили вагон–музей. На відміну від попередника, він уже давно не їздить по рейках. Вагон типу «Д» № 2135 був першим у складі поїзда, який розпочав рух по лінії Київського метрополітену 6 листопада 1960 року. Тут розмістили історичні відомості про досягнення служби рухомого складу, електродепо­ «Дарниця», «Оболонь», «Харківське», Вагоноремонтного заводу. Відкривати вагон–музей запросили і колишнього начальника мет­рополітену Миколу­ Балацького та ветеранів метробуду. Відвідати легендарний вагон можна під час екскурсії Дарницьким електродепо, яку може замовити кожен охочий.

Ювіляр привітав і своїх найменших пасажирів. На станції Лук’янівська серед дошкільнят розповсюджували книжечку «Веселі правила Метроші», котра розповідала дітям доступною мовою, як правильно поводитися в метро. До речі, книжка мала такий успіх, що згодом «Веселі правила Метроші» розповсюджували на всіх станціях.

Також у четвер у касах метрополітену з’явилися ювілейні жетони. Всього існує 5 різних видів — можна зібрати цілу колекцію. На кожному жетоні — фасад станції, що була відкрита з першою чергою, 50 років тому: «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» та «Вокзальна». Спочатку купити їх можна буде лише на цих станціях, хоча згодом, жетони з’являться і на інших. Загальний наклад: 1 мільйон. Окрім колекційної вартості, за ювілейний жетон можна так само проїхатися в метро.

 

Довідка «УМ»

Якби не Друга світова війна, Київський метрополітен міг святкувати нині вже своє 70–річчя, позаяк підготовчі роботи для його відкриття почалися ще 1938 року. Вдруге будівництво київського метро розпочали 1949 року.

П’ятдесят років тому було відкрито п’ять перших станцій: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро»; довжина лiнiї була всього в 5,2 кілометра. Ще 10 років по тому між ними курсували тривагонні потяги, з 1970 до складу додався ще один вагон, а з 1972 і до нині в Київському метрополітені курсують п’ятивагонні поїзди. Другу гілку, «синю», відкрили 1976 року, тоді з’явилися станції з нинішніми назвами «Майдан Незалежності» та «Контрактова площа». Третя і наразі остання, «зелена» гілка з’явилася на початку 1990 року. Нею поїзди поїхали від станції «Золоті ворота» до «Кловської».

Нині в Київському метрополітені 46 станцій, а загальна довжина ліній — майже 60 кілометрів. В середньому метрополітеном на день користується близько 1,5 мільйона людей. Більше половини всіх пасажирських перевезень у Києві відбувається саме за допомогою метро.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>