Україна — не Малоросiя, а Росiя — не Київська Русь.
Так само, як США — не Англiя, Канада — не Францiя, Мексика — не Іспанiя. Україна сформувалася на теренах Київської Русi, а Росiя — на нових пiвнiчних землях, як, скажiмо, США на новому континентi. Якщо росiяни хочуть називатися великоросами, то це їхнє право, але називати суверенного сусiда малоросом — це неетично, зверхньо й образливо. Як не можуть син чи дочка бути старшими за батька чи матерi, так Росiя не може бути старшим братом, бо вона почала формуватися лише в 1147 роцi, тодi як Київська Русь давно вже iснувала.
Україна є спадкоємницею Козацької держави, а Козацька держава, у свою чергу, успадкувала терени Київської Русi. Отже, українцi нiкуди не ходили i нiзвiдки не приходили. А от Юрiй Долгорукий вiдколовся i пiшов на пiвнiч, де i заснував Московiю. Спочатку було Московське князiвство, потiм — Московське царство, яке розрослося за рахунок сусiднiх земель. Утворилася Росiйська iмперiя, яка потiм стала називатися Радянським Союзом. Тепер це Росiйська Федерацiя.
Українцi — не малороси, а досить освiчений, працездатний народ. Серед українцiв не менше видатних людей, нiж серед iнших народiв. Українцi — це волелюбний народ, гiдний своєї держави. Про це свiдчить його iсторiя. Є й безрiднi iвани, як i серед iнших народiв, якi тiльки й здатнi на плазування та сичання, прислужування та пiдлизування чиїхось пiдметок.
Бандера — не бандит, а Муравйов — не благодiйник. Бандера — патрiот, вiн нiкуди не ходив i нiкого не пiдкоряв, лише боровся по змозi за свободу свою i свого народу, за що сидiв у нiмецьких концтаборах, а вiд совєтiв отримав кулю. І хто такий Муравйов, посланець Ленiна на Україну? Кат, убивця чи благодiйник? Бандит, негiдник i прислужник. А хто такий Єрмак? Є навiть картина вiдомого художника «Покорєнiє Сiбiрi». А хто такий Стєнька Разiн? А що то за експедицiї на Кавказ, у Середню Азiю, на Далекий Схiд? То хто є хто? Хто куди ходив i кого пiдкоряв? Ото ж бо й воно. І нiяким табачникам та iже з ним не дано вчити нас нашiй iсторiї, мовi, культурi та вiрi.
Напрошується запитання: господа крємльовскiє, думскiє: навiщо вам цi меншовартiснi малороси, бандерiвцi, нацiоналiсти? Чого вам не йметься? Може, вам їхня земля, територiя потрiбна? Україна i Росiя — сувереннi країни–сусiди, i нам жити в мирi та дружбi. Ми, народи, так i живемо, а от шовiнiстам–екстремiстам хочеться то в Індiйському океанi, то в Чорному морi «чоботи помити».
А чого бракує українофобам тут, в Українi? Навiщо незаслужено обзивати цiлий народ образливими словами, навiшувати ганебнi ярлики та ще й чогось домагатися? Не подобається щось в Українi — їдь в iншу країну, там насолоджуйся життям.
А навiщо своїм безрiдним iванам так низько, по–рабському перед таким же сувереном, прогинатися, стелитися i приневолювати до цього свiй народ? А що стосується «родствєнних связєй», то хiба їх немає i з поляками, i зi словаками, i з прибалтами, навiть iз турками? Нашого цвiту — по всьому свiту. Але це не означає, що маємо на щось претендувати або ж потурати чиїмось апетитам. Живiмо в мирi й злагодi всяк у своїй хатi i помiж хат. І це буде гарно!
Нас закликають до партнерства заради миру, кличуть до спiльного Європейського дому, де взаємодопомога i взаємовиручка. Приєднуймось!
Вiктор МІСЬКОВ
с. Селичiв,
Славутський район,
Хмельницька область