Він хотів прожити це життя якнайкраще, а вийшло, як завжди

04.11.2010
Він хотів прожити це життя якнайкраще, а вийшло, як завжди

Учора о четвертій годині ранку на 73–му році життя помер один iз найвідомiших російських політиків пострадянської доби Віктор Черномирдін. Про точне місце смерті російські ЗМІ не повідомляють, але зазначають, що він довго потерпав від важкої хронічної хвороби (ще в роки перебування на посаді глави уряду Росії переніс серйозну операцію на серці) і в ніч, яка стала останньою в його житті, мав повернутися до Москви після лікування за кордоном, повідомляє ІТАР–ТАКС iз посиланням на секретаря політика. «До останнього моменту він перебував при свідомості», — розповів «Інтерфаксу» член родини померлого. Черномирдін дуже важко переживав смерть дружини, яка пiшла з життя в березні цього року, зазначає РІА «Новості». За даними цієї агенції, Черномирдін помер у Росії, оскільки так і не встиг відбути на лікування за кордон. За попереднiми даними, Черномирдiн помер вiд iнфаркту мiокарда, що стався на тлi важкого онкологiчного захворювання та гострої ниркової недостатностi.

Президент Росії Дмитро Медведєв висловив глибокі співчуття рідним та близьким померлого. Свої співчуття також надіс­лав глава російського уряду Володимир Путін.

Віктор Черномирдін пройшов до вершин влади шлях, який був традиційним для радянської партійно–господарчої еліти. У 1957—1960 роках служив у Радянській армії. Потім навчання у ВУЗі та захист дисертації доктора технічних наук. Працював на нафтопереробному заводі в Орську та газовому підприємстві в Оренбурзі. У 1985—1989 роках перебував на посаді міністра нафтової промисловості СРСР. Після розпаду СРСР став на чолі створеного 1989 року з його ж ініціативи «Газпрому». Главою цього стратегічного російського газового гіганта він залишався до 1992 року, коли очолив уряд Росії. Черномирдіна відносять до найближчого оточення російського президента Бориса Єльцина. У 90–х роках його вважали одним iз найпотужніших політиків Росії та головним потенційним наступником Єльцина. Черномирдін очолював уряд Росії до 1998 року. Як представник «червоного директорату» Черномирдін знаходив порозуміння з лідерами промисловості радянського гартування, а як «людина Єльцина» міг знайти спільну мову із поколінням молодих реформаторів.

Російські ЗМІ зазначають, що на посаді прем’єра Черномирдін втілював у життя гасло «Що добре для «Газпрому», те добре і для Росії». «Газпром» за його прем’єрства користувався всіма можливими пільгами та наростив такі м’язи, що й тепер тримають його серед свiтових газових лідерів. Путінська влада не виявляла такої прихильності до Черномирдіна, як попередня, єльцинська, тому 2001 року його відправили «в заслання» послом Росії в Україні. Утiм досвідчений політик і «заслання» зміг перетворити на перемогу. Уже невдовзі його величали «намісником Москви» в Україні. Для своїх впливів на Україну та місцеву політичну сцену він використовував близьку дружбу з тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою. Після закінчення в червні минулого року дипломатичної місії в Києві Віктор Черномирдін до останнього часу перебував на посаді спецпредставника президента Росії з питань економічного співробітництва з країнами СНД.

Віктор Черномирдін вийшов із народу і, попри довге перебування на високих посадах та на вершині політичного олімпу, зберіг імідж «простого російського мужика», який у нього дивним чином гармонійно поєднувався з лоском високого політика. Кострубатість мови Черномирдіна стала легендою, а його окремі висловлювання — крилатими. І до українського політичного фольклору увійшло назавжди його легендарне висловлювання «Хотіли як краще, а вийшло, як завжди». До інших його славетних афоризмів належать: «Що не робимо — виходить КПРС або автомат Калашникова», «Зроду такого не було, і знову те ж саме», «Краще горілки гірше немає», «Якщо я єврей — чого я буду соромитися! Я, правда, не єврей», «Принципи, які були принципіальні, були непринципіальні», «Це питання вивчене нами повністю і досконально. Від А до Б», «Не варто класти обидва яйця в один кошик», «Краще Україні нікуди не вступати, а то на що–небудь знову наступить» (з приводу НАТО), «Багато говорити не буду, а то знову що–небудь скажу», «Курс у нас один — правильний» чи «Всім давати — давалка зламається» (з приводу газу).

Учора в посольство Росiйської Федерацiї в Українi приїздило багато українських полiтикiв, якi залишили записи в книзi жалоби. Чинний український Президент Вiктор Янукович надiслав телеграму спiвчуття рiдним i близьким покiйного, аналогiчну телеграму вiдправив i Вiктор Ющенко. Віктора Черномирдіна поховають на Новодівичому цвинтарі в Москві поруч iз дружиною.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>