Йдуть не через компенсації?

Судді Верховного Суду України масово звільняються не через бажання отримати великі грошові компенсації, а через правову і політичну нестабільність, вважає голова ВСУ Василь Онопенко. Нагадаємо, що кілька тижнів тому Верховна Рада України задовольнила відставки 14 суддів ВСУ (нині на розгляді ще три заяви суддів). У храмі Феміди на Пилипа Орлика продовжують працювати ще приблизно 60 суддів. Тоді ж голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко стверджував, що заяв про відставку від суддів почало надходити втричі більше, ніж раніше. Мовляв, судді хочуть устигнути отримати до кінця року чималу компенсацію — в розмірі десяти місячних зарплат за місцем останньої посади, як це передбачено ст. 136 Закону «Про судоустрій та статус суддів».

Утiм пан Онопенко з паном Колесниченком не погоджується й наводить інші причини звільнення: «Йдуть найкращі судді, і це боляче. Бо як працювати — забрали повноваження, відбирають приміщення? Політики поширюють чутки, що судді ледь не біжать по компенсації, але це не так. Бо компенсації вони заробили. Верховний Суд існує 87 років, завжди тут був відбір, були традиції, найкращі фахівці. І я прошу їх залишитися, ще попрацювати i чую у відповідь: «А як ми будемо працювати? Стільки років віддали справі, а завтра нас через рішення, яке не сподобається владі, Вища рада юстиції викине на вулицю з вовчим квитком?».

Василь Онопенко каже, що не варто говорити про тиск iз боку влади на суддів, адже рішення про відставку кожен служитель Феміди приймає самостійно. Утім певний вплив Вищої ради юстиції на ситуацію з відставками все–таки є. Адже після так званої судової реформи, гостро розкритикованої експертами Венеціанської комісії, будь–якого суддю можна звільнити за формальною причиною — порушення присяги. У чому саме полягає це порушення, які його ознаки — законодавець не роз’яснив. Саме тому голова ВСУ Онопенко й надалі переконаний «на двісті відсотків», що Вища рада юстиції є політизованою i наділена великою кількістю повноважень, усупереч положенням Конституції та законів. «Її повноваження Дамокловим мечем висять над суддями, і вони бояться приймати рішення у справах», — обурюється він.

Пан Онопенко також вважає, що Верховна Рада має бути позбавлена повноважень призначати суддів на посади безстроково, оскільки така «заполітизованість не зовсім відповідає верховенству права». Голова ВСУ каже, що призначення суддів може здійснювати і Вища рада юстиції, але за умови, якщо в її складі буде 50% плюс один суддя, яких призначатиме з’їзд суддів України, а не влада. У багатьох країнах такого роду питання вирішують або органи місцевого самоврядування, або рада суддів, і наголос на цьому у своїх висновках також зробила Венеціанська комісія два тижні тому.

На «сигнали» з Венеції вельми специфічно відреагували й на Банковій: позавчора Президент Віктор Янукович у відкритому листі до спікера ВР Володимира Литвина звернув його увагу на неприпустимість впливу депутатів на діяльність суддів. Саме спікер має забезпечити виконання Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо недопущення втручання парламентаріїв у процес обрання суддів, вважає глава держави.

«Участь глави держави та Верховної Ради у процесі призначення та обрання суддів є винятково церемоніальною, а вирішення основних питань покладено на незалежні суддівські органи — Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів», йдеться у листі, оприлюдненому прес–службою Президента. Щоправда, назвати ВРЮ незалежним органом... у справді незалежних правників язик не повернеться. У листі Президент також згадує «схвальні відгуки» Венеціанської комісії на адресу проведеної при ньому «судової реформи». Водночас, за словами голови ВСУ, таких позитивних пунктів у висновку венеціанських «жерців права» лише чотири, а негативних — аж 28!