Дорога ціна дешевих кредитів

І ви, і я, і взагалі кожен українець станом на нинішній день заборгував світу по 1,1 тисячi доларів. За статистикою, дер­жавний борг України упродовж нинішнього року зріс на 2,7 млрд. доларів і вперше в нашій історії переступив психологічну позначку «50 мільярдів». Нині він становить 51,09 млрд. доларів. Таким чином співвідношення боргу до прогнозованого на наступний рік ВВП становить вже 37%.

В оцінюванні «багато це чи мало?» думки аналітиків розходяться. Проурядові експерти вважають, що за цим показником Україна поступається багатьом розвиненим державам — і перебуває тільки на 71–му місці у світовому антирейтингу. Тим часом небезпечним вважається 60%, а борг багатьох європейських держав уже нині є у межах 85 відсотків. Незалежні ж аналітики звертають увагу, що таке оцінювання досить умовне і стосується лише багатих держав. А заможнім повертати позичене значно легше. «Україна ж, на жаль, належить до бідних держав. Тому для нас показник державного боргу вже наближається до критичного», — сказав «УМ» президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.

Найцікавіше ж, що нинішня влада, вона ж колишня опозиція, гостро та завзято критикувала Кабінет Юлії Тимошенко за шалене нарощування державного боргу. Але зайнявши місце опонентки, продовжує діяти її методами. За статистикою, якщо торік «борги наші» зросли на 15,2 млрд. доларів, то за дев’ять місяців нинішнього — на 11,3 мільярда. «Очевидно, що нинішня влада позичає не менш активно, ніж попередня, — констатує Пасхавер і додає: — Це доволі дивно. Адже якщо минулий рік — це був час кризи, коли іншого виходу, окрім залучення капіталу, не існувало, то уряд Миколи Азарова прийняв країну, яка вже почала долати падіння. Добре було би, якби вони пояснили, для чого зберігається такий самий шалений темп запозичень».

Громадськість хвилює питання, на які саме цілі витрачаються позичені кошти. «Адже одна річ, якщо гроші йдуть на реформи: скажімо, пенсійну, паливну, а інша — якщо на проїдання», — зазначає експерт. За його словами, дії влади у цих напрямах абсурдні. «Ми забираємо гроші у працюючих і віддаємо їх пенсіонерам замість того, щоби накопичувати їх. З іншого боку, шукаємо дешевий газ і тим самим збільшуємо його споживання», — пояснює Олександр Пасхавер те, що насправді жодних реформ у державі не відбувається.

Натомість влада просто позичає гроші і ними затикає бюджетні «діри», що виникли внаслідок власної неспроможності збудувати ефективну економіку. «Плюс загальна біда минулого та нинішнього уряду — вони взяли на себе надмірні соціальні зобов’язання, — додає президент Центру економічного розвитку. — Треба було зробити систему соціального захисту, яка би працювала на власне відтворення, але цього також зроблено не було».

У перспективі нам залишається сподіватися або на небувале економічне зростання, або на те, що влада змінить свої пріоритети і шляхи управління — й не доведе нас до грецької ситуації. «Існує ж така форма пограбування народу, як дефолт. Він вигідний чиновникам, адже у ньому завжди можна звинуватити ворогів. А потім почати все спочатку», — каже Пасхавер. За оцінками ж МВФ, наш уряд не зуміє злізти з кредитної голки: до кінця наступного року держава заборгує вже 55—57 млрд. доларів, або 41% від ВВП.