І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
НОВИНИ ВІД ДАРИНИ
13.05.2004
За міндобрива був «приз», та «завис»
140 мільйонів гривень, виділені в бюджеті-2004 на компенсацію вартості мінеральних добрив, виявилися грішми, викинутими на вітер. Як повідомив журналістам міністр аграрної політики Віктор Слаута, наразі з цієї суми аграрії оформили заявок лише на 30 мільйонів. Ще якусь суму, як сподіваються в МінАП, використають під час посіву озимих восени, а решта «зависне». «Кошти, закладені в програмі на компенсацію вартості, створили проблему», — каже міністр, додаючи, що на наступний рік треба працювати без прямих компенсацій і втручання влади в цінову політику на ринку «хімії». «На 2005 рік механізм ми плануємо спростити: на ринку є ціна — все. Треба тільки дивитися, як допомогти виробнику, щоб він пішов на ринок і міг купити — спокійно, без усякого адміністрування міндобрив», — каже Слаута. Підтримав думку міністра, виступаючи позавчора під час Дня уряду в парламенті, і голова Комітету ВР з питань аграрної політики і земельних відносин Іван Томич. «Якщо торік ціна складала 446 гривень за тонну, то цього року середня ціна склала 625 гривень. При тому, що майже половина аміачної селітри була закуплена за ціною 776 гривень за тонну. Виникає питання: кого підтримуємо?» — сказав депутат.
Інші подробиці про урядовий звіт перед депутатами — в найближчих номерах «УМ».
Торгівля без УЗАгальнень
Кабінет Міністрів пішов назустріч зернотрейдерам і рекомендує регіонам викупити 500 тисяч тонн продовольчого зерна, яке четвертий місяць лежить без руху на складах імпортерів. «Я зустрічався з керівниками Української зернової асоціації, і вже телеграма пішла в регіони», — повідомив «УМ» аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко. За його словами, області, зокрема Житомирщина, вже почали реагувати на ці рекомендації. Як повідомляла «УМ», представники УЗА висловили занепокоєння з приводу того, що уряд не виконав своїх обіцянок і не створив сприятливих умов для торгівлі зерном. І сьогодні Кабмін продовжує «грати» на пониження ціни на продовольство: згідно з квітневим рішенням уряду, Держрезерв почав продавати пшеничне борошно хлібопекарським підприємствам у регіонах дешевше, ніж по 1800 гривень за тонну, як було досі.
Застава як «переприватизація»
Урядовці скеровують керівників областей і банкірів шукати можливі механізми для застави розпайованих земель сільськогосподарського призначення в рамках чинного Закону «Про іпотеку». «Закон (про іпотеку. — Авт.) Президент підписав. Там є великий розділ про іпотеку землі — вже можна працювати», — сказав на колегії Мінагрополітики віце-прем'єр Іван Кириленко, закликавши заступників голів облдержадміністрацій відпрацьовувати схеми надання кредитів і виходити з відповідними пропозиціями на Київ. «Треба з місць пропонувати, і ми можемо дати добро як пілотному проекту», — додав Кириленко.
Водночас, як вважають опитані «УМ» регіональні керівники, Закон «Про іпотеку» може стимулювати кредитування під заставу землі лише для фермерів та одноосібників, які мають ділянки у приватній власності, а не сільськогосподарських підприємств, що працюють на орендованій у селян землі. «Таких людей, які довірили б в оренду землю, а потім цю землю дозволили віддати під заставу, думаю, не буде», — сказав «УМ» один із начальників облсільгоспуправлінь. Інакше це стане поширеним механізмом для тіньової «переприватизації» сільгоспугідь.
