Обережно, папір!

Події останніх днів виявили нову проблему у виб­о­р­чому процесі — бюлетені. Одразу в кількох обласних центрах спливли «липові» папери для голосування. Опозиційні сили стверджують, що йдеться про свідомий друк фальшивих бюлетенів, які будуть використані для махінацій.

Громадянська мережа «Опора» зафіксувала вже кілька інцидентів, пов’язаних із друком виборчих бланків. Один із найсвіжіших прикладів — Хмельницький. Під час друку бюлетенів для виборів до обласної ради виявлено 1200 сумнівних аркушів. За даними «Опори», голова обласної ТВК Василь Палаш повідомив, що за мотивами інциденту відбулось засідання комісії, на яке запросили директора друкарні. Той пояснив, що «зайві» бюлетені — це наслідок особливості друкарського процесу, а їхня кількість — у межах допустимої норми. Бюлетені були опечатані та відкладені згідно із законодавством. Тож комісія вирішила, що потреби у зверненні до прокурора області не було.

Сьогодні керівники «Опори» оприлюднять підсумки довготермінового спостереження за підготовкою до виборів. Значну увагу буде приділено, зокрема, й бюлетеням. Не всі керівники територіальних комісій мають чітке уявлення про те, які рівні захисту повинні мати бюлетені. «Вартість бюлетенів залежно від регіону та рівня виборів коливається від 8 до 65 копійок. Таким чином, єдиним захисним механізмом є печатка ДВК та підпис члена відповідної комісії», — коментують спостерігачі мережі «Опора». У деяких регіонах на бюлетенях друкуватимуть захисну решітку (перекреслені лінії та зменшені написи), яка унеможливить копіювання документів. Утім «Опора» зазначає, що «досвід виборів 2006 року, коли були зафіксовані бюлетені, надруковані на двох видах паперу, або замовлення виготовлення бюлетенів у приватних поліграфічних структур, змушують спостерігачів активніше контролювати процес».

Чимало скандалів на цих виборах пов’язано з реєстрацією кандидатів. Багато претендентів скаржилися на те, що їх незаконно позбавили права балотуватися. «Опора» у своєму резюме зазначає, що однією з головних причин нереєстрації кандидатів була «неготовність заявників якісно працювати з документами, допущення помилок в особистих даних кандидатів». Проте громадські спостерігачі зафіксували й такі випадки, коли члени виборчих комісій демонстрували «вибірково негативне ставлення» до представників опозиційних сил. Дуже часто комісія відмовлялася оперативно передавати їм протоколи щодо відмови в реєстрації — відтак потенційні кандидати були позбавлені можливості вчасно звернутися до суду.

Найчастіше знімали із виборів через дві обставини: кандидати за нововиявленими даними управлінь юстиції рахувалися членами більш ніж однієї політичної сили (це заборонено законодавством) або ж отримували два попередження від ТВК (а це вже «червона» картка). «На жаль, зафіксовано факти винесення попереджень без належних для того законодавчих підстав», — констатує голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

Чимало скандалів пов’язано із формуванням дільничних виборчих комісій. У багатьох регіонах вони були сформовані під керівну і спрямовуючу силу — Партію регіонів. Подекуди вдалося відстояти справедливість через суд: зокрема, тервиборчком Львова має доукомплектувати ДВК. Але це, можна сказати, унікальний приклад виправлення ґанджів. Наприклад, в Івано–Франківську значну кількість місць і керівних посад у комісіях отримали «дрібні і невідомі політичні партії». Зокрема, партія ОУН у ДВК матиме 15 місць. Це при тому, що «Батьківщина» — 14, а «Наша Україна» — 11. А партія «Справедливість», змагаючись в області лише на одному фронті — за посаду мера Франківська, матиме 12 представників у ДВК.