БУРемні плани

Останніми днями в Грузії бурхливо обговорюють сенсаційну новину: в країну може переселитися майже 150 тисяч фермерів із Південно–Африканської Республіки — африканерів, або бурів. Майже 41 тисячу бурських родин запросила на постійне місце проживання грузинська влада. Дивна на перший погляд ініціатива насправді може виявитися успішною економічною стратегією, що перетворить Грузію на одну з передових сільськогосподарських країн світу. Навіть відверто «антисаакашвілівські» російські ЗМІ, які також приділили цьо­му повідомленню чимало уваги, несподівано визнали беззаперечний державницький талант грузинського президента. Чого вартий сам лише заголовок у газеті «Аргумєнти нєдєлі»: «Саакашвілі виявляє ознаки геніальності».

Врятувати білого фермера

Грузинська влада готувала населення своєї країни до сприйняття сенсаційної новини поступово. Спочатку 16 жовтня на грузинському телебаченні вийшов сюжет про те, що бурам–фермерам (африканерам) живеться у ПАР дуже погано. Вони більше століття обживали та окультурювали землі цієї країни своєю наполегливою працею, зробивши її найбагатшою в Африці. 16 років тому в ПАР упав режим білого апартеїду і на зміну йому прийшла чорна демократична влада на чолі з Нельсоном Манделою. Усе б нічого, та з відходом Мандели країна все більше впадає в режим чорного апартеїду. Темношкіра більшість утискає білу меншість, яка вже не бачить для себе майбутнього в колись рідній країні. За ці 16 років у ПАР було вбито три тисячі білих фермерів...

Потім ЗМІ повідомили про те, що міністр Грузії у справах діаспори Папуна Давітая нещодавно відвідав ПАР, де підписав із місцевими білими фермерами голландського походження меморандум про взаєморозуміння. У його рамках африканерам обіцяють надати в Грузії найкращі землі та найсприятливіші умови для життя і праці. І, зрештою, наприкінці минулого тижня з’явилося повідомлення, що згаданий меморандум — це лише частина грандіозного плану переселення африканерів, який сторони детально розробляли впродовж кількох останніх місяців.

Від переслідування — на збір винограду з першою леді

Наприкінці вересня до Грузії приїздила на оглядини «нової батьківщини» представницька делегація фермерів із ПАР. Бури розповіли, що південноафриканський уряд змушує їх безкоштовно віддати чорношкірим 30 відсотків їхніх земель. І це лише перший крок. Не виключено, що надалі події розвиватимуться за зімбабвійським сценарієм. Після того як білих фермерів англійського походження кілька років тому фізичною силою та терором змусили залишити свої ферми і повернутися до Великої Британії, Зімбабве скотилося до рівня найбідніших країн із найвищою у світі інфляцією. «Чорношкірі фермери нічого не виробляють і не хочуть виробляти», — пояснюють бури.

Потенційні переселенці відвідали різні регіони країни. Зокрема, побували в Аджарії, а в Кахетію на збір винограду їздили спільно з першою леді Грузії Сандрою Рулофс, теж голландкою за походженням. Приймали гостей і в державних установах, де знайомили зі спрощеною процедурою реєстрації бізнесу, нерухомості та іншими реформами в адміністративно–економічній площині.

Хоча попередньо домовлено про переселення на Кавказ 41 тисячі бурських родин, передбачити, скільки їх переїде насправді, наразі важко. Ви­бір в африканерів широкий, адже їх залюбки приймають у себе розвинені країни Європи, Америки та Океанії. Ці люди володіють високою культурою землеробства, є далеко не бідними, мають європейське етнічне коріння, релігійну та культурну спорідненість із Європою. У 1985—2005 роках із ПАР виїхало близько 900 тисяч білих, які емігрують переважно до Північної Америки, Австралії і Нової Зеландії.

Грузинське село піднімуть африканці?

Екстравагантна ідея грузинської влади може мати і ще один плюс: розв’язання демографічної проблеми. Кількість населення у Грузії постійно зменшується — як за рахунок падіння народжуваності та масової еміграції, так і з огляду на анексію 2008 року Росією Абхазії та Південної Осетії. Тому притік «свіжої крові» не завадить.

Тепер міністерство сільського господарства Грузії намагається розв’язати іншу важливу як для корінних мешканців, так і для прибульців проблему: пропонувати бурам землю в оренду чи відразу надавати в приватну власність? За інформацією тбіліської газети «Квіріс палітра» («Палітра тижня»), мінсільгосп уже активно працює над питанням виділення земельних наділів під приватні господарства тим південноафриканським фермерам, які вирішать започаткувати свій бізнес у Грузії.

Свій інтерес до південноафриканських фермерів грузинські чиновники пояснюють передусім їхніми успіхами в галузі тваринництва. «Багато південноафриканських фермерів уже переселилися до Австралії та Канади, то чому б їм не попрацювати і в нас?» — заявив заступник міністра з питань діаспори Нікі Аваліані.

Парадокс, але левову частку аграрної продукції на грузинському ринку на цей час становить імпорт. А у ВВП Грузії частка аграрного сектору — лише 8 відсотків. Це при тому, що 53 відсотки населення країни мешкає в селах, а в сільському господарстві офіційно задіяні 40 відсотків грузинів. Селяни просто не мають засобів для обробітку землі.

Грузинська влада обіцяє, що переселенці з Африки отримають податкові пільги. І сподівається, що вони поставлять на ноги тваринництво, птахівництво, вирощування овочів, піднявши при цьо­му частку аграрного сектору у ВВП до 20 відсотків. Опозиція, яка не сприймає жодні кроки влади, виступає проти переселення бурів, стверджуючи, що такий план скерований проти інтересів грузинських селян.

А тим часом перший білий фермер iз ПАР Вільям Де Клерк уже отримав грузинське громадянство.