Легкість буття прекрасної половини,

Цього тижня, як і обіцяло керівництво державного каналу, оновлений проект «Легко бути жінкою» глядачі мають змогу дивитися уже не одну годину, а вдвічі довше . (На «відщіпування» часу в програми на прямі включення із засідання Кабінету Міністрів не будемо зважати). Ефіри у форматі ток–шоу з понеділка по п’ятницю виходять на Першому Національному з кінця серпня, тож можна робити певні висновки й узагальнення.

Жіночі посиденьки

Якщо згадати випуски «Легко бути жінкою» до оновлення, то це часто були своєрідні телевітальні, де про себе зокрема і життя загалом розповідали, наприклад, співак Ель Кравчук чи актор Олексій Богданович. Назва програми тоді викликала, щонайменше, здивування, хоча, звичайно, у гостей запитували і про взаємини з жінками. Певно, зваживши на ці нюанси минулого, нове керівництво каналу, не міняючи назви проекту, кардинально змінило наповнення. По–перше, формат ток–шоу змусив у кожен випуск запрошувати щонайменше чотирьох гостей. По–друге, творці відразу афішували, що це жіноче ток–шоу, і наповнили його «жовтуватими» темами з жіночих глянців. Спочатку взагалі говорили лише про істерики чи ерогенні зони. Втім, напевно, реакція телекритиків і основна глядацька аудиторія Першого Національного, що вмикає телевізор о 10–й ранку, поступово переконали перейти до проблем, які все ж хвилюють більшість українок — про дрес–код, бізнес–мам, нерівні шлюби тощо. Тепер у прямому ефірі якщо і говорять про жіночий бюст, то з позицій турботи про здоров’я вразливої молочної залози, від раку якої помирає багато жінок. Хоча коментарям мамолога передують елементи шоу: розмірковування співака Василя Бондарчука про красу і розміри жіночих грудей.

Заправляють бесідами у студії по троє ведучих у різних варіантах груп: Ольга Сумська, Тала Калатай, Галина Янішевська, Тетяна Гончарова, Інна Цимбалюк та Ірина Антонович. Як рекламує їх роботодавець — «найчарівніші, найепатажніші, найсексуальніші». Утім для ведення програм тільки цих якостей замало. Тембром голосу і швидкістю говоріння, з якими знайомі глядачі Першої кнопки ще з часів «Доброго ранку, Україно!», виділяється Тетяна Гончарова. Найурівноваженіші емоційно — Галина Янішевська та Ірина Антонович. Ольга Сумська — досвідчена акторка і телеведуча, але в її голосі часто можна почути менторські нотки. Екс–ведуча «Ангелів і демонів» Тала Калатай дуже часто хоче показати, що саме вона на тому чи іншому питанні знається найбільше. Дуже часто Сумська і Калатай ніби змагаються між собою, хто раніше у розмову вставить свої 5 копійок. І тоді на екрані — «вокзал–базар». (Це визначення самокритично озвучувала навіть Ольга Сумська, коли обговорювали тему різновікових шлюбів). Взагалі ведення передачі кількома ведучими вимагає чіткого сценарію і розмежування ролей. Якісним зразком цього були, наприклад, інтерівські «Знахарі», де за блок офіційної медицини відповідала Ольга Богомолець, народну представляла Наталія Земна, а загальну фізичну підготовку курирував Олександр Крикун. Уже не перший рік на Новому каналі у вранішньому прямому ефірі Сергій Притула, Олександр Педан та Ольга Фреймут.

Коли «Легко бути жінкою» ток–шоу ведуть Ольга Сумська і Тала Калатай (третя ведуча вимушена залишитися в тіні чи намагається нейтралізувати двох зірок), то у студії забагато «кумівства» і подробиць особистого життя. Так, доречні розповіді про своїх чоловіків, які старші за віком, коли обговорюються нерівні шлюби, та досвід догляду за дітьми — коли йдеться про нянь. Але кому потрібні репліки на зразок: «Скажи Борисюку, хай тобі купить», коли ведучі вичитали інформацію про найдорожчий — за 8 мільйонів доларів — телефон. Чому глядач обов’язково має знати, що Борисюк — це чоловік Сумської? І яка користь від цієї інформації? Ні змісту, ні форми. Подібні репліки («Неліпа, ніколи не думала, що ти такий розумний») Тала Калатай кидає і гостям ток–шоу.

Дзвінки глядачів знімають наліт жовтизни

Те, що на державному каналі, який уже готується стати громадським мовником, з’явилося ток–шоу, яке зачіпає суспільно важливі теми, — великий плюс. Але заявити тему — ще не означає її розкрити. Наприклад, у студії обговорюють роль няні для дитини у житті родини. Цікавий досвід запрошених телеведучих: батька трьох дітей Костянтина Грубича і мами поки що однієї доньки Лідії Таран. Про підбір кандидатур нянь розповідали представниці спеціалізованих агентств; в ефірі дали 6—7 розмірковувань на задану тему з Тижня моди. (Впізнавані респонденти — Олена Пінчук та Ірина Данилевська, інші — без представлення загалу — невідомі). Але чомусь не запросили психолога і не розповіли жодної конкретної історії негативних взаємин між нянями та тими, хто їх запрошує у родини. У програму, де обговорювали різновікові шлюби, досвідченого психолога запросили. Він навіть виступав модератором розмови, повертаючи ведучих до питання тематичного телефонного дзвінка, бо Тала Калатай та Ольга Сумська вирішили, що найголовніше — їхня світська бесіда. Дзвінки глядачів у ток–шоу «Легко бути жінкою» знімають наліт жовтизни з проекту і наближають до всеукраїнських реалій.

Часом телефонні розповіді ілюструють теми яскравіше, аніж студійні заготовки, або навіть виводять на окремі підтеми — як розповідь про роботу нянею за кордоном. Інколи незрозуміло, чому у програми вплітається виключно російський фактаж. У випуску про різновікові шлюби на початку дали розповіді про Юрія Ніколаєва, Юлію Висоцьку, Олега Табакова та інших зірок сусідньої держави. Сконцентрувавшись на історіях творчих різновікових шлюбів, Україну в яких представляв Володимир Бистряков (і ведучі Ольга Сумська і Тала Калатай), чомусь не констатували, що на наших теренах така тенденція прослідковується, в першу чергу, у долях політиків і бізнесменів: Віктора Медведчука, Олександра Волкова, Петра Симоненка, Олександра Ярославського та інших. Утім мова всіх ведучих ток–шоу «Легко бути жінкою» у період масового зросійщення дер­жавного каналу — українська. Хоча калькування і русизми Тали Калатай ріжуть вуха часто.

На НТКУ команді «Легко бути жінкою» трохи заздрять, бо пишуть це ток–шоу в оновленій студії. Хоча картата чорно–біла плитка на підлозі у цьо­му напівгламурному проекті виглядає зовсім не доречною. Як і м’які занизькі крісла–трансформери, на яких красуються дівчата, що скульптурно–неприродньо тримають руки на колінах. Коли поміж цих красунь ще й біля ванни сидить молодий танцюрист Влад Яма, ще нічого; коли поважного віку керівник Театру імені Івана Франка Михайло Захаревич — повна дисгармонія.

Подовження тривалості програми автоматично розширило спектр картинок на екрані. Для програми уже шукають достойних чоловіків, які б могли претендувати на серця достойних жінок. Комусь у студії роблять макіяж. Цього тижня — розмовляли про моду. Готування страв у прямому ефірі — вже укорінена традиція. Як і те, що ведучі ток–шоу починають ефір із перегляду газет. Щоправда, цікавить їх часто лише інформація про те, розлучився з дружиною прем’єр Володимир Путін чи ні, і що робитиме модель Наомі Кемпбел після того, як лікарі порекомендували їй носити взуття з підборами не вище трьох сантиметрів. Пріоритет надмірній «легкості», напевно, надають із двох причин. По–перше, щоб робити змістовну програму, потрібні досвідчені журналісти, а не лише ведучі. По–друге, легкий стиль проекту провладного державного каналу — саме те, що не дратує владу.