Учора Україна таки запровадила квоти на експорт вітчизняного збіжжя. Пшениці можна вивезти за кордон — 0,5 млн. тонн, ячменю — 0,2 млн. і кукурудзи — 2 млн. тонн. Усього лише по тисячі тонн можна експортувати гречки та жита. Такі жорсткі обмеження могли б викликати подив, але сама процедура запровадження квот цього разу дивує значно більше.
Експерти та журналісти знали про обмеження ще першого жовтня — навіть iз точними цифрами. П’ятого числа цю інформацію офіційно підтвердив голова депутатського Комітету з питань АПК Григорій Калетник, але через два дні профільне міністерство новину категорично спростувало. Представник МінАПК заявив: запровадження квот обговорюватимуть на засіданні уряду 11 або 13 жовтня. Проте у порядку денному на ці дні питання квот не стояло.
Учора ж з’ясувалося: аграрне міністерство лукавило, і відповідну урядову постанову ухвалили ще 4 жовтня. Вчора ж вона набула чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі». Виходить, що й митниця, яка в перші числа місяця знову відмовилася випускати за межі України кораблі із зерном, наполовину діяла у правовому полі: квотування ніби було запроваджене, але до пори до часу висіло у повітрі.
Таким чином, трейдери зуміли вивезти з «блокадної України» з липня близько 4 млн. тонн збіжжя, у тому числі за кілька перших днів жовтня, коли навантаженим суднам дозволили підняти якорі, — 460 тис. тонн. Хоча, на думку аналітиків, наша держава могла би безперешкодно продати 13—14 млн. тонн зерна. Адже врожай зерна у нас становить близько 40 млн., а річне споживання — 26 млн. тонн. «На відміну від Росії, зниження врожаю в Україні не несе загрози національній безпеці», — сказав експерт інвестиційної компанії «БГ–Кепітал» Дмитро Ушенко.
«Виходячи з балансу зерна, необхідності запроваджувати квоти не було. Натомість з огляду на бажання регулювати ціни — це ефективне рішення. Уряд показав, що для нього сьогодні є пріоритетом саме боротьба з цінами», — сказав «УМ» аграрний експерт Володимир Лапа. Аналітик погоджується, що квоти є дуже малими, і стверджує, що саме такими вони й задумувалися — аби фактично зупинити експорт.
Тепер ціни на збіжжя на українському ринку впадуть. Плюс для уряду — він зможе закупити достатньо зерна для Аграрного фонду, мінус — для виробників. Ті, хто не встиг швидко «скинути» вирощене, тепер утратять.
СУД І СПРАВА
Не праві, але й не підсудні
Зернотрейдери вже давно обіцяли уряду подати позов до суду, якщо той запровадить обмеження на експорт. Утiм виконати свою погрозу в умовах вітчизняної судової системи буде непросто. «Трейдери, мабуть, згадають сумний досвід, коли вони минулого разу намагалися оскаржити рішення влади», — каже Володимир Лапа.
З іншого боку, дії Кабміну Миколи Азарова порушують норми СОТ: разом iз перехідними запасами ми маємо «зайвих» 20 млн. тонн зерна. І тому переконати Захід, що урядова постанова викликана форс–мажором, не вдасться. Утiм аби до нас застосували санкції, до СОТ має звернутися постраждала сторона. Не буде цього — не буде й санкцій. Але! Держави, з якими ми торгуємо, отримали додатковий важіль впливу на Україну: вимагати для себе додаткових преференцій, погрожуючи «стуком» до керівництва СОТ, або навіть розпочати торгову війну, заборонивши імпорт будь–якого українського товару.