Сьогоднi я сам собi ставлю запитання i намагаюся знайти вiдповiдi.
Вертикаль. Навiщо? Обiцяли ж самоврядування.
По всiй Українi вибудовано так звану вертикаль «сильної» влади, яку представляє сама Партiя регiонiв. І що вигадали — новий свiжоспечений закон про вибори до мiсцевих Рад передбачав, що в перегонах братимуть участь лише партiї, зареєстрованi не пiзнiше року до виборiв. Такою, виявляється, є лише Партiя регiонiв. Блоки не брали б участi у виборах, мажоритарка — пiд пресом вертикалi, самовисуванцiв чи висуванцiв вiд громад, iнших партiй блокуватимуть. І ми мали б «єдiновластiє», «єдiноначалiє», «стабiлiзацiю» i, як казав патрiарх всiя Росiї Кирил, «єдiномислiє»...
Усе це дуже схоже на узурпацiю влади «регiоналами». То про яке самоврядування пiд такою вертикаллю може йтися? По сутi, ми мали б однопартiйну систему на цiлих п’ять рокiв. Обiцяють i на бiльше. Цю саму схему проектували i на парламентськi, i на президентськi вибори. Та в останнiй момент милостиво дозволено брати участь у виборах iншим партiям. Напевно ж, побоялися осуду євроспiльноти та громадськостi в Українi. Але так просто «регiонали» не вiдступають. Будуть iншi новацiї.
Сильна влада. Чому не народна, демократична? Сильна влада — що це таке i з чим його їдять? Була сильна влада i «єдiномислiє» Ленiна—Сталiна, Гiтлера, Полпота, Пiночета, Наполеона... Знищували одну частину населення заради процвiтання iншої. Минав якийсь час, i все повторювалося, бо ж потрiбнi раби для обслуговування вельмож, а раби iнодi бунтують.
Ще зовсiм недавно тi самi «регiонали» i комунiсти (а це одне i те саме) переконували, що в нас парламентсько–президентська республiка i попереднього Президента
В. Ющенка позбавили вiдповiдних повноважень i можливостей, не забуваючи одночасно звинувачувати його у слабкостi. Вимагали вiддiлити бiзнес вiд влади, скасувати держадмiнiстрацiї тощо. Та це компетенцiя Верховної Ради i виборцiв. Сьогоднi весь великий бiзнес при владi, i регiонали кажуть, що це добре, так має бути, бо так скрiзь. Керівників адмiнiстрацiй повсюдно змiнено, їх змiцнюють , але не скасовують. Сам В. Янукович прагне i добивається необмежених повноважень i можливостей. І досягає. Кажуть, що повертається кучмiзм. Неправда — перевершується, бо там була багатопартiйнiсть.
Якщо хочете переконатися в домаганнi «регiоналами» повноти влади, то пан чи товариш Чечетов вам популярно та настирливо пояснить, аргументує i доведе, що того хоче, аж волає, весь народ «нашей» України, а Колесниченко, Єфремов, Герман та iншi завiзують. Вони навiть доведуть, що сонце сходить не на сходi, а на заходi, а ще лiпше — в Росiї.
Але нiхто не узаконив президентсько–парламентський устрiй, тим паче президентський, який маємо вже сьогоднi. Нас просто поставлено перед фактом. А це означає, що потяг пiшов i його не наздоженеш, i нiчим не зарадиш. Проковтни пiгулку, хоча вона тобi й шкiдлива. «Сильна» влада, нiчого не скажеш.
То яку владу, шановнi українцi, оберете ви до мiсцевих рад? Аж он яка в нас тепер «демократiя».
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
