Зірковий сезон

14.10.2010

Наближається час спостереження найяскравішого в році метеорного потоку — оріонідів. Щоразу в другій половині жовтня потік цих космічних частинок стикається з орбітою землі. Частки проходять через атмосферу, спалахують, і в результаті ми спостерігаємо зорепад. Цього року оріоніди можна буде побачити з 15 по 25 жовтня.

Як розказав «УМ» співробітник Київської обсерваторії при університеті iм. Шевченка Юрій Тарануха, оріоніди — один iз найбільших сезонних метеорних потоків. «За частотою появ на годину їх трохи перевищують «персеїди», що з’являються в кінці літа, але оріоніди яскравіші», — каже він.

Оріоніди — насправді частки комети Галлея. Називаються вони так через те, що здається, ніби метеорний потік з’являється із сузір’я Оріона. Із року в рік інтенсивність зорепаду змінюється. «Щільність метеорного потоку в різних частинах не однакова. Тож інтенсивність залежить від того місця, де земля стикається з його траєкторією. Зазвичай потужність потоку оріонідів складає 50—70 метеорів на годину», — каже пан Тарануха.

Щоправда, побачити оріо­нідів можуть завадити вогні міст та погода. Повністю чистого неба в «Укргідрометцентрі» на дні оріонідів не обіцяють, але хмарність ночами буде мінлива. Тож за певного везіння та уваги можна загадати пристойну кількість бажань.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>