Велопробігом — по хворобі

09.10.2010

Біда непроханою гостею колошматить родину Шепелів не один рік — відтоді як у їхнього Микитки виявили важку недугу. Наразі з’ясувалося, що у восьмирічного хлопчика рак крові (життя дитини згасає щогодини!), і без трансплантації кісткового мозку не обійтися. Упродовж трьох останніх років батьки витратили на порятунок сина всі фінансові ресурси, а для проведення операції потрібно ще принаймні 30 тисяч доларів. Оперативне втручання, до того ж, необхідне ще поточного року — аби не було надто пізно! Волонтери фонду «Щаслива дитина» кажуть, що зверталися до відомих запорізьких бізнесменів, до місцевої влади, однак... Судячи з усього, в усіх «світ зійшовся клином» на виборах...

Ось тут, слава Богу, запорізький мандрівник Антон Бондаренко і проявив гуманну ініціативу — здійснити Україною велопробіг з метою пошуків людей милосердних і небайдужих до чужого горя. За неповні два тижні, від 5 жовтня, Бондаренко здолає близько двох тисяч кілометрів — від закарпатського Чопа до луганського села Червона Зірка, перетне територію одинадцяти областей. «Я роздаватиму інформацію про Микиту, де вказано і те, яким чином можна допомогти родині Шепелів», — каже Антон. Пані Ірина, мама хлопчика, вірить, що «і на Сході, і на Заході України люди відгукнуться на нашу біду і допоможуть чим зможуть».

На фініші велопробігу мандрівника–альтруїста чекатимуть не лише батьки хворого Микитки, а й представники Книги рекордів України. Однак Антон Бондаренко наголошує, що «у цьому випадку основним підсумком для мене буде не власне спортивне досягнення, а сума коштів, яку я допоможу зібрати родині для порятунку дитини».

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>