Сергія Гордієнка, як і більшість людей, якi не сидять на місці, «упіймати» складно. Мені це таки вдалося — на залізничному вокзалі в Києві. Звідси Сергій Іванович повіз у Карпати, а саме — на Говерлу, студентів кафедри країнознавства і туризму Національного авіаційного університету.

Останні сім років Сергія Гордієнка родина — дружина і двоє доньок — практично не бачить. Непосидючий мандрівник продовжує свою навколосвітню подорож, розпочату ще в 2003 році. За цей час він ногами переміряв тисячі кілометрів — від Севастополя до Владивостока і Петропавловська–Камчатського. Нині залишився останній ривок — у Західну Європу, а звідти — до Африки. Але на здійснення цієї подорожі мандрівник не має коштів, та й iз візою вийшла затримка. Тож Гордієнко змушений прийняти нелегке рішення — повернутися в Севастополь, звідки стартував сім років тому, а потім — додому. Однак мандрівник не полишає надії невдовзі таки дістатися Атлантики та Африканського континенту.

Біда непроханою гостею колошматить родину Шепелів не один рік — відтоді як у їхнього Микитки виявили важку недугу. Наразі з’ясувалося, що у восьмирічного хлопчика рак крові (життя дитини згасає щогодини!), і без трансплантації кісткового мозку не обійтися. Упродовж трьох останніх років батьки витратили на порятунок сина всі фінансові ресурси, а для проведення операції потрібно ще принаймні 30 тисяч доларів. Оперативне втручання, до того ж, необхідне ще поточного року — аби не було надто пізно! Волонтери фонду «Щаслива дитина» кажуть, що зверталися до відомих запорізьких бізнесменів, до місцевої влади, однак... Судячи з усього, в усіх «світ зійшовся клином» на виборах...