Частоти й додатки

Канал ТВі продовжує відстоювати свою правоту у питанні, на переконання мовника, незаконного позбавлення його частот і ліцензій. За повідомленням прес–служби, ще 20 вересня юристи каналу ТВі (ТОВ «ТелеРадіоСвіт») звернулися до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня, якою суд підтвердив скасування результатів січневого конкурсу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на вільні частоти та визнання нечинними ліцензії «5–го каналу» і ТВі. Нагадаємо, що в анульованому додатку ТВі були записані не лише частоти, які канал отримав на спірному конкурсі 27 січня, а й 5 ефірних частот, що канал виграв раніше. Нацрада, анулювавши додатки, просила канал подати заяву на отримання нових додатків, але, зрештою, сама виписала телеканалу додатки з п’ятьма «старими» частотами.

Цього тижня на брифінгу перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко публічно звернулася до каналу ТВі. «Маючи нагоду, хочу звернутися до компанії, щоб вона обов’язково звернулася до Національної ради і отримала ліцензійні додатки, які вже підписали голова і його заступник, і розпочали свою роботу в правовому полі. Ми надіслали лист компанії ТВі з проханням, щоб вони отримали додатки, і чекаємо їх у Нацраді, щоб вони працювали, згідно з дотриманням норм закону та чинної ліцензії, яка в них, до речі, є». Але ТВі не йде на компроміс. За словами генерального директора Миколи Княжицького, додатки до ліцензії незаконно скасовані, тому мовник домагається через суд скасування протиправного рішення Нацради.

Учора ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» (телеканал «Ентер», що входить у медіагрупу «Інтер») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про відкликання позову до Нацради України з питань телебачення і радіомовлення щодо скасування результатів січневого конкурсу на розподіл ефірних частот. Мотивують це тим, що аналогічний спір за позовами ще двох інтерівських компаній — ТОВ «Телестудія «Служба інформації» (НТН) та ТОВ «Телерадіокомпанія «Кіно ТВ» (Enter Film) — судами вже розглянутий і 8 червня Окружний адміністративний суд м. Києва своєю постановою скасував рішення Національної ради від 27січня про затвердження результатів конкурсу, а 30 серпня Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційні скарги 5 каналу та ТВі, підтвердив незаконність результатів січневого конкурсу, скасував рішення Національної ради та визнав нечинними видані на підставі незаконних рішень ліцензії 5–го каналу і ТВі. Судове засідання з цього питання оперативно призначено на сьогодні, на 15.30.

До речі, окремий абзац про ситуацію навколо частот і ліцензій «5–го кагалу» та ТВі є в додатку до доповіді Моніторингового комітету ПАРЄ, яку оприлюднили 4 жовтня. «Один iз випадків викликав серйозні політичні суперечки, а саме — скасування Апеляційним судом рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про виділення частот, — йдеться у додатку. — Дане рішення стосувалось низки додаткових частот на мовлення двох телеканалів — ТВі та «5–го каналу». Велика кількість медіа–експертів повідомили нам про те, що при виділенні цих частот Нацрадою справді відбулась низка процедурних порушень, — констатували співдоповідачі: представник Ліхтенштейна Ренате Вольвенд та естонка Майліс Репс. — Необхідно зауважити, що рішенням суду не було відкликано основні ліцензії на мовлення цих каналів та їх не було знято з ефіру, як хибно повідомлялось у деяких засобах інформації. Однак ті самі експерти також зазначили, що в більшості своїх попередніх рішень Нацрада також порушувала процедурні вимоги. Однак у минулому вона ніколи не намагалась відібрати частоти на мовлення. Тому, якщо не будуть переглянуті інші рішення Ради, можна говорити про вибіркове застосування правосуддя у випадку ТВі та «5–го каналу». На користь вибіркового застосування правосуддя також свідчить той факт, що на тому ж засіданнi, на якому отримали частоти ТВі та «5–й канал», було прийнято ще 20 рішень про виділення частот iз такими ж процедурними порушеннями. Проте в жодному з цих випадків рішення не було переглянуто. Ця справа стає ще суперечливішою з огляду на причетність до неї голови Служби безпеки України».