Не бути лакеєм — моє природне бажання! Я хочу мати свою державу, користуватися мовою своїх пращурiв, задовольняти свої духовнi потреби надбанням культурної спадщини свого народу. До останнього часу гарантом моїх прав була Конституцiя, яку нинiшня влада намагається використати у власних iнтересах — зробити мене безмовним манкуртом, ввiвши до неї змiни щодо другої державної мови. Друга державна стане могильником моєї рiдної української.
Автори цього законопроекту добре усвiдомлюють це, бо їхня мета — не покращити вiдносини мiж Сходом i Заходом, а навпаки — погiршити, бо завданням їхнiм є знищення української державностi, перетворення її на iмперський придаток Росiї.
За всiма нашими проблемами — соцiальними, економiчними — чи намаганнями iнтегруватися до певної спiльноти завжди стояла «тiнь Росiї». Чи колись щезне та тiнь i ми вийдемо на сонце?
...Стабiльнiсть, про яку нинi так багато говорить влада, є нiчим iншим, як зручною палицею, якою буде легко заганяти непокiрних «козлiв» до череди. Бо всiх нас лякає невпевненiсть у завтрашньому днi, яку провокує нинiшня влада. На обiцянки «стабiльностi» спокусяться навiть тi, хто щиро прагне утвердження державностi, вважаючи таку «стабiльнiсть» досягненням влади. Але чи треба бути мудрецем, щоб визначитися, що запровадження її палицею стане пiдмурiвком для побудови з України «великого колгоспу», яким зручно буде керувати з «Межигiр’я», не докладаючи особливих зусиль.
Тож чи проблема в мовах, коли можна вiльно користуватися як однiєю, так i другою. Є країни, громадяни яких вiльно спiлкуються англiйською мовою, та чи хтось намагається там ввести її як другу державну? Рiч у тiм — бути чи нi Українi державою!
Вiд посягань влади українська мова захищена Конституцiєю, але чи здивуюся, якщо закон про другу державну мову, росiйську, буде прийнято простою бiльшiстю.
Проковтнемо?
Валентина СТЕЛЬМАХ,
пенсiонер
Буди, Ічнянський район, Чернiгiвська область