Міністерство науки і освіти затвердило концепцію інклюзивної освіти, яка передбачає навчання дітей з особливими потребами разом з іншими. Міністерство планує розробити спеціальні плани і посібники, де визначаються критерії оцінки навчання інвалідів, а також їхнiх досягнень, враховуючи індивідуальні можливості.
У школах пропонують організувати психологічні консультації, а також ввести нову спеціальність — асистент учителя. У ВНЗ — розпочати перепідготовку і підготовку нових кадрів.
Що з цього приводу думають фахівці, а також самі інваліди? «Я би не сприймала концепцію інклюзивної освіти як новину. Експеримент провадили впродовж десяти років у 30 школах України. І вже є позитивні результати, особливо у школах Львова і Сімферополя, де інваліди набули навичок якоїсь професії і чітко знають, що їхнiй талант — не лише надомна праця, — розповіла «УМ» виконавчий директор Національної асамблеї інвалідів Наталя Скрипка. — І все ж таки запропонована концепція — скоріше філософія, а не реальна справа. Винятково силами міністерства зробити нічого не можна. Навіть коли підібрати найкращий професійний склад. До вирішення цієї проблеми повинні підключитися будівельники, архітектори. І навіть тоді, якщо обладнання у школах буде відповідати світовим стандартам, враховуючи індивідуальні потреби інвалідів, величезне значення має людський фактор. Інвалід не повинен боятися, що у звичайній школі його образять або ж будуть вважати за неповноцінну людину». Заслужений художник України Олександр Дорошенко прикутий до інвалідного крісла. «Я завдячую батькам, що свого часу вони віддали мене у звичайну школу, — сказав митець кореспондентові «УМ». — А коли я навчався в художньому інституті, батько підвозив мене до інституту, а біля входу на мене чекали однокурсники, підіймали з візком на руках. І ось так по аудиторіях, де нам читали лекції, проносили мене шість років. З поверху на поверх. Головне — виховання змалечку в добрі та милосерді, як це не банально звучить. Плани, посібники — це вже другорядне».
У світі розробка пакетів закону, які сприяють розширенню можливостей людей з особливими потребами, розпочалася у 70–ті роки. Право на інклюзивну освіту забезпечує ст. 24 конвенції ООН «Про права інвалідів», схваленої Генеральною Асамблеєю ООН від 13 грудня 2006 року, що набула чинностi 3 травня 2008 року. Конвенція ратифікована Україною.
Лариса ГУТОРОВА
А ТИМ ЧАСОМ...
Метро — для всіх
У київському метро для осіб з обмеженими фізичними можливостями, окрім пандусів для візочків, облаштували вісім додаткових металевих перил. Як повідомляє Київський метрополітен, до кінця року буде встановлено ще три. Для людей з вадами зору зробили 225 попереджувальних обмежувальних смуг на першій і останній сходинках сходових маршів пересадкових вузлів у підземних переходах. На станціях «Нивки» і «Святошин» замінили металеві з’їзди на гранітні. Також Київський метрополітен купив і експлуатує шість вагонів вітчизняного виробництва спеціально для людей з обмеженими можливостями.