Нобелівський тиждень триває: вчора Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів премії у галузі фізики. «Нобеля–2010» у цій категорії здобули двоє вчених російського походження — нині громадянин Нідерландів Андре (Андрій) Гейм та Костянтин Новосьолов, що має подвійне громадянство Росії й Великої Британії. Науковців із Манчестерського університету (Англія) відзначено «за новаторські експерименти, які стосуються двовимірного матеріалу графену». Премію в розмірі 10 мільйонів шведських крон (близько 1,5 мільйона доларів США) лауреати розділять порівну.
На думку більшості фахівців, графен — це матеріал майбутнього в електроніці. Це різновид вугілля, який складається лише з одного шару атомів, тому його структуру вважають двовимірною. Матеріал в один атом завтовшки є найтоншим і найміцнішим з усіх відомих науці, а його двовимірна структура є значно кращим провідником електричного струму, ніж кремній, який використовують в електронній промисловості зараз. Тому застосування графену дозволить створювати надшвидкі та енергоощадні транзистори — графеновий процесор здатен досягати робочих частот в районі від 500 до 1000 гігагерц. Дослідження російсько–британських фізиків можуть допомогти і в розвитку нанотехнологій. Щоправда, з огляду на його унікальність, графен є найдорожчим матеріалом на Землі.
Свого часу й Андре Гейм, і Костянтин Новосьолов працювали у фізичних інститутах підмосковної Чорноголовки. Гейм народився 1958 року в Сочі, докторську дисертацію захистив 1987 року в Інституті фізики твердих матеріалів Російської академії наук. Тепер він — директор Манчестерського центру мезонаук та нанотехнологій, професор Манчестерського університету. Новосьолов — 1974 року народження (рідне місто — Нижній Тагіл на Уралі). Докторську дисертацію захистив у Радбоунському університеті, (Голландія), а нині також є професором Манчестерського університету та членом Королівського наукового товариства.
За свої праці двоє вчених уже неодноразово отримували престижні нагороди у США та Європі. І не лише престижні: 2000 року Андре Гейм отримав шнобелівську (так звану «анти–Нобелівську») премію за дослідження «літаючих жаб». Разом зі своїм колегою Майклом Беррі з Брістольського університету Англії він за допомогою потужного магніту змушував цих тварин зависати в повітрі, довівши, що стану невагомості можна досягнути не лише в космосі.