Від «шнобелівських» жаб до двовимірного майбутнього

06.10.2010

Нобелівський тиждень триває: вчора Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів премії у галузі фізики. «Нобеля–2010» у цій категорії здобули двоє вчених російського походження — нині громадянин Нідерландів Андре (Андрій) Гейм та Костянтин Новосьолов, що має подвійне громадянство Росії й Великої Британії. Науковців із Манчестерського університету (Англія) відзначено «за новаторські експерименти, які стосуються двовимірного матеріалу графену». Премію в розмірі 10 мільйонів шведських крон (близько 1,5 мільйона доларів США) лауреати розділять порівну.

На думку більшості фахівців, графен — це матеріал майбутнього в електроніці. Це різновид вугілля, який складається лише з одного шару атомів, тому його структуру вважають двовимірною. Матеріал в один атом завтовшки є найтоншим і найміцнішим з усіх відомих науці, а його двовимірна структура є значно кращим провідником електричного струму, ніж кремній, який використовують в електронній промисловості зараз. Тому застосування графену дозволить створювати надшвидкі та енергоощадні транзистори — графеновий процесор здатен досягати робочих частот в районі від 500 до 1000 гігагерц. Дослідження російсько–британських фізиків можуть допомогти і в розвитку нанотехнологій. Щоправда, з огляду на його унікальність, графен є найдорожчим матеріалом на Землі.

Свого часу й Андре Гейм, і Костянтин Новосьолов працювали у фізичних інститутах підмосковної Чорноголовки. Гейм народився 1958 року в Сочі, докторську дисертацію захистив 1987 року в Інституті фізики твердих матеріалів Російської академії наук. Тепер він — директор Манчестерського центру мезонаук та нанотехнологій, професор Манчестерського університету. Новосьолов — 1974 року народження (рідне місто — Нижній Тагіл на Уралі). Докторську дисертацію захистив у Радбоунському університеті, (Голландія), а нині також є професором Манчестерського університету та членом Королівського наукового товариства.

За свої праці двоє вчених уже неодноразово отримували престижні нагороди у США та Європі. І не лише престижні: 2000 року Андре Гейм отримав шнобелівську (так звану «анти–Нобелівську») премію за дослідження «літаючих жаб». Разом зі своїм колегою Майклом Беррі з Брістольського університету Англії він за допомогою потужного магніту змушував цих тварин зависати в повітрі, довівши, що стану невагомості можна досягнути не лише в космосі.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>